Інформація
щодо проектів інфраструктурного розвитку, що реалізуються в країнах Африки за участі міжнародних регіональних і світових
фінансових організацій, а також провідних держав світу

05 жовтня 2009 р. – Мозамбік планує побудувати залізницю до 2015 р. вартістю не менше 500 млн. дол. США для постачання вугілля з копалень Моатізе (Moatize) до глибоководного порту Накала (Nacala). Міністр транспорту та комунікацій Мозамбіку Паулу Зукула (Paulo Zucula) заявив, що нова залізниця може пройти через територію півдня Малаві або ж по території Мозамбіку. Саме до 2015 р. П.Зукула очікує, що видобуток вугілля сягне свого максимуму. Мозамбік планує стати регіональною транзитною морською державою та збирається вкласти 150 млн. дол. США у перебудову свого порту, залізниці та дорожню інфраструктуру в Коридорі розвитку Накала у найближчі 5 років. Таким чином, Мозамбік прагне конкурувати з такими перезавантаженими портами, як Дар-ес-Салам у Танзанії та Момбаса в Кенії. Окрім того, П.Зукула вважає, що, не маючи виходу до моря, Малаві користатиметься новою залізницею для виходу до світових ринків. Зокрема, для постачання власних добрив, зерна, цукру та цементу. Залізниця Сена (Sena) протяжністю 565 км зможе транспортувати 6 млн. т. вугілля з Моатізе до порту Бейра (Beira) після закінчення її відновлення до кінця цього року. Бразильська компанія Вале (Vale) володіє гірничовидобувною концесією в Тете, районі Моатізе, і передбачає видобуток 11 млн. т. вугілля щороку.

01 жовтня 2009 р. – Мозамбік має намір побудувати газопровід, вартість якого складе близько 85 млн. дол. США. Очікується, що виконавцем робіт стане державна нафтогазова компанія „Empresa Nacional de Hidrocarbonatos”. Газопровід з’єднає індустріальне м. Матола зі столицею Мапуту. Виконавчий директор компанії Нельсон Окутане (Nelson Ocuane) заявив, що розпочато міжнародний тендер для визначення компанії, яка надасть інформацію стосовно будівництва та постачання необхідного обладнання. За словами Н. Окутане, будівництво газопроводу обійдеться в 20 млн. дол. США, а управління газорозподілом становитиме 65 млн. дол. США. Мозамбік володіє значними доведеними резервами природного газу, однак не має ні технічних, ні фінансових можливостей для видобутку ресурсів. Уперше газ було знайдено в цій країні у 1962 р., коли „Gulf Oil” успішно пробурила скважину на родовищі Панде (Pande) у південній провінції Інгабане (Inhambane). Південноафриканська нафтохімічна група Сасол (Sasol) інвестувала 1,2 млрд. дол. США у розвиток великої групи газопроводів з мозамбікських газових родовищ Панде і Темане (Temane) до ПАР.

28 вересня 2009 р. – Китай вкладає більше 20 млн. дол. США у виробництво марганцю в Кот-д’Івуарі. Китайська національна геологічна та гірничовидобувна корпорація (CGM) оголосила про намір інвестувати 22,48 млн. дол. США за два роки у розвиток копальні Лаузуа (Lauzoua), щоб збільшити виробництво марганцю в Кот-д’Івуарі до 300 тис. т на рік. Копальня розташована на відстані 112 км від Абіджану. Сьогоднішня потужність шахти становить 150 тис. т на рік. Виконавчий директор івуарійської державної гірничовидобувної компанії Жан-Лікан Яґуі (Jean Likane-Yagui) запевнив, що CGM забезпечить копальню ринком збуту до кінця її роботи.

28 вересня 2009 р. – Африканський банк розвитку (АфБР) та кабельна компанія “Main One” підписали угоду про надання позики вартістю 61 млн. дол. США на розвиток підводного оптично-волоконного кабелю зв'язку вздовж західного узбережжя Африки.With this investment, the Bank has further expanded its wide support for African ICT projects following investments in the East African “EaSSy” submarine cable and the two satellites Rascom and New Dawn. Проект загальною вартістю 240 млн. дол. США передбачає прокладання 7 тис. км кабелю між Сейшалом (Seixal – передмістя Лісабону) в Португалії, Аккрою в Гані та Лагосом в Нігерії з відгалуженнями на Канарські острови, Марокко, Сенегал і Кот-д'Івуар. Пропускна спроможність кабелю буде 1,92 Тбіт. Його планується надати оптом в оренду шляхом вільного доступу телекомунікаційним операторам та інтернет-провайдерам, що стимулюватиме конкурентоспроможність цін і зростання клієнтів. Проект вже привернув широкий інтерес і МСТ (MST), нігерійський спонсор, перебуває в процесі укладання довгострокових контрактів з найбільшими операторами в Нігерії та Гані. Це призведе до миттєвого зниження цін на цьому ринку в обох державах – близько 50%.

28 вересня 2009 р. – АфБР схвалив надання 190 млн. дол. США для Конго та Камеруну. Він передбачає будівництво транспортного коридору Браззавіль-Яунде та дороги Кетта-Джум. Проект посилить регіональну інтеграцію в Центральній Африці та дозволить поєднати автомагістралями Камерун, Конго, ДР Конго, Габон, Екваторіальну Гвінею та ЦАР. Разом із поліпшенням пересування людей і товарів між Конго та Камеруном, він відкриє райони зі значним економічним потенціалом у північному Конго (сільське господарство, руда, деревина тощо) і в південно-східній частині Камеруну. Дорога Кетта-Джум довжиною 504,5 км є важливою ланкою автомагістралі Браззавіль-Яунде протяжністю 1612 км. Перший етап проекту включає будівництво ділянки Кетта-Бієссі (121 км) в Конго та незначні роботи на секції Бієссі-кордон з Камеруном (195 км). У Камеруні проект передбачає мінімальні роботи на ділянці кордон Конго-Мінтом (105,5 км) і Мінтом-Джум (83 км). Другий етап проекту буде включати прокладання ділянки дороги Бієссі-кордон Камеруну (195 км) в Конго і кордон Конго-Мінтом. Задля виконання програм регіональної інтеграції та побудови інфраструктури НЕПАД АфБР присвячує 60% своїх інфраструктурних проектів.

25 вересня 2009 р. – АфБР надав кредит розміром 125,6 млн. дол. США на фінансування Проекту підтримки дорожнього сектору 3 (RSSP3) в Уганді. Головною метою проекту є покращання доріг у сільських районах західної частини Уганди, а саме в округах – Кірухура, Ібанда та Камвенґе. Передбачається асфальтування 143-кілометрової ділянки дороги Н’якахіта-Ібанда-Камвенґе з шириною проїзної частини 6,0 м і 1,5 м узбіччя на кожній зі сторін. На ній також будуть споруджені мостові ваги для контролю за надмірно завантаженими транспортними засобами. Інші частини проекту складаються з програми подолання ВІЛ/СНІДу, Плану управління довкіллям та соціальної сфери (ESMP), Плану дій з переселення, безпеки дорожнього руху, аудиту проекту, техніко-економічних досліджень і детального проектного обрахунку доріг Каюнґа-Ґалірая (83 км) і Гоїма-Бутіаба-Вансеко (111 км). За оцінками, повністю реалізований протягом п'ятирічного періоду, проект поліпшить транспортні послуги за рахунок зменшення витрат часу та підвищення безпеки дорожнього руху. Це безпосередньо підвищить життєвий рівень приблизно 800 тис. людей в районі здійснення проекту, зайнятих у галузях сільського господарства, скотарства й торгівлі. Загальна вартість проекту оцінюється у близько 173,1 млн. дол. США.

25 вересня 2009 р. у Парижі АфБР і партнери підпишуть угоду на 1,2 млрд. дол. США для передекспортного фінансування Ради Гани з торгівлі какао (Cocobod). Це перша для АфБР великомасштабна операція синдикованого фінансування торгівлі в сільськогосподарському секторі, на потреби якої банк виділив 100 млн. дол. США. Сільське господарство є основою економіки Гани, а промисловість какао відіграє домінуючу роль. На Раду Гани з торгівлі какао працює більше 2 млн. жителів Гани, які працюють у какао-промисловості. Кожного року експорт какао з Гани фінансується за допомогою дебіторської заборгованості з короткотерміновими зобов'язаннями. Однак, у зв'язку з негативним впливом світової економічної кризи на багатьох міжнародних комерційних кредиторів, виник дефіцит фінансових коштів, загрожуючи важливій угоді. Тому, АфБР було запропоновано взяти участь в цій операції синдикованого фінансування торгівлі какао врожаю 2009-2010 рр. АфБР надасть фінансування Раді Гани з торгівлі какао на загальних умовах з іншими кредиторами, щоб закрити всі або частину дефіциту фінансування. Дефіцит наразі оцінюється, щонайменше у 100 млн. дол. США. Ця угода є частиною Ініціативи фінансування торгівлі, яку АфБР започаткував з метою пом'якшення наслідків економічної кризи в Африці. Діяльність Ради Гани з торгівлі какао є найголовнішим пріоритетом Гани, як вказується в документі про стратегію країни на 2005-2009 рр. Стратегія Гани зі скорочення бідності (GPRS) спрямована на підтримання макроекономічної стабільності, зростання виробництва та зайнятості, а також сприяння розвитку людського ресурсу. Сільськогосподарський сектор, насамперед какао, вносить 35% ВВП країни, і вважається одним із пріоритетних секторів економіки Гани.

16 вересня 2009 р. – АфБР і Африканський фонд розвитку надали ґрант у розмірі майже 20 млн. дол. США для фінансування проектів санітарії в містах Браззавіль і Пуент-Нуар в Республіці Конго.

16 вересня 2009 р. – АфБР затвердив позику розміром 175 млн. дол. США для фінансування розширення розробки залізорудної копальні у Ґельб ель-Рейні, Мавританії. Гроші, згідно з проектом Guelb II підуть на розвиток існуючої шахти та будівництво нового залізорудно-збагачувального заводу потужністю 4 млн. тонн залізорудного концентрату на рік. Отримувач позики – Національна індустріальна та гірничовидобувна компанія Мавританії (НІГК). Компанія виробляє 11 мільйонів тонн чавуну на рік, і є привілейованим партнером групи АфБР. НІГК є найбільшою компанією в Мавританії, і займає сьоме місце за експортом залізної руди у світі. НІГК присутня на ринку більше 40 років, і є другим найбільшим африканським виробником залізної руди. Його пропускна здатність складає 12 млн. т на рік. Проекти розвитку повинні збільшити виробництво до 16 млн. т до 2013 року. Уряд контролює 78% акцій компанії. Однак, якість залізорудного концентрату викликає занепокоєння у клієнтів (через низький вміст кремнезему). НІГК користується високою конкурентною позицією в Європі завдяки низькій собівартості продукції та близькості до своїх традиційних клієнтів. Вона має також хороші можливості постачання продукції на китайський ринок. Ринок залізної руди залишається циклічним і його розвиток залежить від будівельного, інфраструктурного та автомобільного секторів. Проект Guelb II дозволить НІГК зміцнити власні позиції за очікуваного підйому в середньостроковій перспективі.

11 вересня 2009 р. – у штаб-квартирі АфБР відбулася зустріч між делегацією Беніну, яку очолював Президент Боні Яї, та Президентом банку Дональдом Каберукою. АфБР підтвердив “готовність інтенсифікувати двостороннє співробітництво, яке до сьогодні залишалося зразковим і різноманітним”. Президент Б.Яї підтвердив свою повну підтримку АфБР, і потребам щодо збільшення капіталу, з тим щоб задовольнити зростаючий попит на ресурси з боку регіональних країн-членів банку. Бенін потребує значної допомоги на розвиток інфраструктури (доріг), мікрофінансування, зокрема, на підтримку малого бізнесу, а саме - ремісників і професій, які забезпечують життєву підтримку жінкам та простолюду, а також в сільському господарстві, охороні здоров'я й освіті. Група АфБР розпочала свою діяльність у Беніні з 1972 р. З тих пір, установа затвердила 81 операцію з чистих зобов'язань приблизно на 595 млрд. франків CFAF (близько 1 млрд. 373 млн. дол. США).

10 вересня 2009 р. – АфБР і Руанда підписали дві ґрантові угоди загальною вартістю 5 млн. дол. США для фінансування другого етапу підпрограми з сільського водного постачання і санітарії Руанди (PNEAR II) на період 2009 - 2012 рр.


 

09 вересня 2009 р. – АфБР і Гвінея-Бісау підписали угоду про надання ґранту для урядового проекту з підтримки створення можливостей (PARCA).


 

09 вересня 2009 р. – АфБР надав ґрант у розмірі 23,6 млн. дол. США для фінансування проекту підтримки сільськогосподарської інфраструктури Малаві (AISP).

04 вересня 2009 р. – АфБР і група Комісії з Індійського океану (КІО) провели двосторонні консультації, спрямовані на зміцнення співпраці між двома установами та підписали пам’ятну записку. Сторони виявили зацікавленість у співробітництві в таких галузях: пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації; розробка другого етапу проекту з ВІЛ/СНІДу за вже фінансується Банком; дослідження політики щодо поліпшення інтеграції островів і сприяння сталому розвитку; розробка та підтримка реалізації гендерної стратегії; і розвитку інфраструктури таких проектів, як взаємозв'язок через підводні кабелі, ініціативи судноплавних ліній, а також розвиток портів. До КІО входять чотири країни-члени АфБР – Коморські острови, Мадагаскар, Маврикій та Сейшельські острови, а також – о. Реюньйон, який є заморським департаментом Франції.

03 вересня 2009 р. – Міністр закордонних справ Бразилії С. Аморім відвідав штаб-квартиру Африканського банку розвитку (АфБР) у Тунісі. У ході цього візиту було обговорено шляхи поглиблення коопераційних зв’язків Бразилії з країнами Африки, зокрема, шляхом співробітництва Національного банку розвитку Бразилії та бразильського Інституту сільськогосподарських досліджень і АфБР. Міністр вказав на деякі проекти, які Бразилія вже впроваджує в Африці у галузі технічного співробітництва та інвестицій. Серед іншого, в даний час розробляється модель створення підприємства з переробки бавовни в Малі, що допоможе африканським країнам-виробникам, які залежать від експорту цієї сировини і стикаються з жорсткою конкуренцією через американські та європейські субсидії. Також будується завод з виробництва анти-ретровірусних препаратів, щоб допомогти подолати ВІЛ/СНІД у Мозамбіку. Як зазначив Міністр С.Аморіма, наразі розробляються інші проекти в галузі енергетики, сільського господарства та регіональної інфраструктури для низки африканських країн. Причому, процес вже перебуває на стадії економічних проектів у співпраці з бразильськими фінансовими установами, АфБР, а також з такими установами, як бразильський Інститут сільськогосподарських досліджень (EMBRAPA), розташований в Аккрі. За словами бразильського посадовця, співробітництво з Африкою є одним з головних пріоритетів зовнішньої політики Бразилії. Обсяг зовнішньої торгівлі Бразилії з Африкою за останні 6-7 років виріс у п'ять разів і зараз становить 25 млрд. дол. США.

02 вересня 2009 р. – АфБР затвердив кредит у розмірі 30 млн. дол. США для фінансування проекту "Геліос" (Helios Towers Nigeria) з розширення загальнонаціональної телекомунікаційної інфраструктури в Нігерії. Проект надає можливості для бездротових телекомунікаційних операторів розгортати свою мережу, щоб збільшити географічне охоплення території, і в той же час зменшити власні капіталовкладення та операційні витрати. Створюючи інфраструктуру ІКТ, проект спрямований на створення сприятливих умов для процвітання приватного бізнесу.

02 вересня 2009 р. – АфБР надав кредит у розмірі 66,306 млн. дол. США для фінансування відновлення та реструктуризації мережі електропостачання в Тунісі. Проект реструктуризації і відновлення мережі розподілу електропостачання є інвестиційним проектом з будівництва та реконструкції ліній електропередач та станцій з метою підвищення середньої напруги і низької напруги мережі для задоволення економічних потреб Тунісу та задоволення клієнтів Електроенергетичної та газової компанії Тунісу (STEG). Економічний розвиток Тунісу і поліпшення рівня життя призвели до значного зростання споживання електроенергії (5% річних) і насичення розподільної мережі. До того ж певні устаткування та пристрої недостатньо потужні й більше не здатні підтримувати сучасне навантаження на мережу. Особливо це стосується низьковольтних підземних і повітряних ліній передач та електротехнічного обладнання середньої й низької напруги станцій розподілу напруг. Ці установки є причиною електричного перевантаження, технічних втрат і високих перепадів напруги, які іноді перевищують 20%, що відчутно вище рівнів, передбачених у технічних умовах контрактів Електроенергетичної та газової компанії Тунісу (7% для мереж середньої напруги і 10% для низької напруги). Проект торкається всіх регіонів країни. Відповідні об'єкти розташовані в усіх провінціях країни та поширюються на 7 регіонів і 38 районів Електроенергетичної та газової компанії Тунісу. Банк є одним з ключових партнерів Тунісу в енергетичному секторі цієї країни. Починаючи з 1975 р. АфБР профінансував сім проектів. Чисті зобов'язання АфБР в енергетичному секторі оцінюються в 330,43 млн. дол. США.

02 вересня 2009 р. – АфБР схвалив позику розміром 78 млн. дол. США з Африканського фонду розвитку для фінансування Проекту міського водопостачання і каналізації (UWSSP) для штатів Ойо й Тараба (Нігерія). Проект складається з двох цілей: по-перше, поліпшення доступу до безпечних послуг водопостачання в містах Ібадан (населення 2.5 млн.) і Джалінґо (населення 170 тис.), з поточного рівня 25% в Ібадані і 30% у Джалінґо до 80% в 2014 р., через відновлення та розширення існуючої інфраструктури, а також для поліпшення санітарних умов у громадських місцях – школах, медичних центрах, ринках і мотопарках. По-друге, поліпшити управління сектором, загальну продуктивність і довгострокову фінансову життєздатність міського водного господарства у двох штатах через інституційні й управлінські реформи, включаючи підвищення тарифів, створення потенціалу і прийняття моделей життєздатного державно-приватного партнерства. Проект був визначений урядом як один із пріоритетних, з огляду на нинішній низький доступ до чистої води та каналізації на всій території Нігерії, що впливає на здоров'я й умови життя людей, особливо бідних верств міського населення. Проект, що буде здійснюватися протягом п'яти років, загалом оцінюється в 92 млн. дол. США.

25 серпня 2009 р. – АфБР і Сейшельські острови підписали Угоду про позику для фінансування Програми економічної та управлінської реформ у країні розміром 15 млн. євро (EGRP). Очікувані результати програми будуть включати вдосконалення процесу розробки та виконання бюджету, посилення контролю над бюджетом та його прозорість, підвищення ефективності та прозорості у сфері державних закупівель, вдосконалення управління державним боргом і підвищення ділового клімату.

 

07 серпня 2009 р. – Габон офіційно оголосив про початок третьої частини програми будівництва головних доріг (PR1), в якому АфБР вносить свій внесок у 350 млн. дол. США, що складає 90% від загальної вартості проекту. Ця сума є найбільшим кредитом АфБР у транспортному секторі регіональним країни-членам. Загальна вартість програми будівництва дороги оцінюється у 390 млн. дол. США.


 

02 – 04 серпня 2009 р. – у рамках поїздки президента АфБР до Ботсвани було підписано угоди на 1,5 млрд. дол. США кредиту на підтримку бюджету Ботсвани, а саме на заповнення бюджетного дефіциту, викликаного падінням цін на сировинні товари, зокрема алмази, які є основою добре керованої економіки країни. Кредит надається у рамках нещодавно затвердженої стратегії банку для надання підтримки країнам-членам, що постраждали від фінансової кризи, і є рекордним за обсягом, що коли-небудь надавався АфБР у цій сфері.

31 липня 2009 р. – АфБР виділив понад 38 мільйонів доларів США на програму “Африканський притулок” (Shelter Afrique) в підтримку сталого вирішення житлової проблеми в Африці. Фінансовий пакет складається з 30 млн. дол. США кредитної лінії, 7,5 млн. дол. США інвестицій в акціонерний капітал, і 0,95 млн. дол. США технічної допомоги з Фонду допомоги для приватного сектора африканських країн (FAPA). Ця кредитна лінія забезпечуватиме довгострокові кошти для подальшого кредитування приватних забудовників та житлово-фінансових установ у країнах-учасницях програми “Африканський притулок”.

22 липня 2009 р. – АфБР схвалив надання кредиту на загальну суму 150 млн. дол. США для “Об'єднаного банку Африки” (Нігерія). Кредит буде використаний для зміцнення скорочених ліній кредитування в іноземній валюті у зв'язку з фінансовою кризою і звести до мінімуму збої в діяльності Об'єднаного банку Африки (ОБА), яка включає в себе фінансування проектів в галузі інфраструктури, малих і середніх підприємств та корпоративного розвитку. Кредит буде фінансувати операції ОБА з фінансування торгівлі в Нігерії, в тому числі надавати короткострокові кредити для імпорту та передекспортного фінансування, а також у постконфліктних країнах Західної Африки, де наразі працює ОБА.

 22 липня 2009 р. – АфБР надав кредит на суму 50 млн. дол. США для банку “Зеніт” (Нігерія). Цей кредит, спрямований на поліпшення ліквідності банку, пом'якшення наслідків фінансової кризи і зменшення потенційних проблем фінансування життєво важливих поточних проектів у сфері інфраструктури та промислового секторів.


 

22 липня 2009 р. – АфБР виділив ґрант у розмірі 12,41 млн. дол. США для фінансування Проекту з розвитку громад та підтримки вразливих груп населення в Центральноафриканській Республіці. Проект буде здійснюватися протягом п'яти років з 2010 по 2014 р. Він складається з трьох складових: створення можливостей; основний розвиток інфраструктури, а також управління, моніторинг та оцінка. Внаслідок інфраструктурних робіт буде створено принаймні 1000 робочих місць.


20 липня 2009 р. – Африканський банк розвитку (АфБР) затвердив кредит у розмірі 154 млн. дол. США на реалізацію Проекту з підтримки вищої освіти та фахової підготовки для Державної служби Габону. Проект, розрахований на п'ять років, спрямований на підготовку фахівців середнього та вищого рівня за допомогою реформування системи підготовки кадрів, покращання якості та актуальності програм, а, отже, й ефективності використання державних ресурсів, що виділяються на сферу освіти, а також поступове скорочення витрат на стипендії для навчання за кордоном. Передбачені інституційні реформи і заходи охоплять 11 вищих навчальних закладів (3 існуючі університети, 5 вищих професійних шкіл, і 3 науково-дослідні інститути) та 21 установу професійно-технічної освіти. Серед інших, зазначається Університет медичних наук, Університет Омара Бонґо в Лібревілі, та Університет Масуку наук і технологій у Франсвілі. Завдяки позиції АфБР, який профінансує 90% витрат, програма щорічно охоплюватиме 5 тис. студентів вищих та технічних навчальних закладів.

15 липня 2009 р. – Гвінея-Бісау отримала грант у розмірі 12,10 млн. дол. США для Проекту покращання харчування, умов і підвищення якості професійної підготовки в управлінні, сприяння зміцненню потенціалу економічної, фінансової та адміністративної гілок влади, а також забезпечення комп'ютеризації системи управління державними закупівлями.


 

15 липня 2009 р. – Сенегал отримав кредит від АфБР у розмірі 69,85 млн. дол. США для фінансування проекту будівництва автостради Дакар-Діамніадіо. Проект передбачає будівництво платної автостради протяжністю 31,60 км. Очікується поліпшення умов життя людей, що живуть у безпосередній близькості від дороги, а також підвищення загального функціонування транспортної системи, прискорення економічного зростання і сприяння регіональної інтеграції. Проект є першою чергою будівництва автостради Дакар-Бамако, яка з’єднає Сенегал і Малі, а також Дакар-Лабе -Конакрі, що поєднає Гвінею та Сенегал, що фінансується АфБР як частина зусиль з інтеграції.