У рамках зустрічі 13-14 травня, за підтримки проекту «AQUAREDPOT»**, Міністерства сільського господарства Литовської Республіки, HAKI (Науково-дослідний інститут рибного господарства, аквакультури та іригації, Угорщина), відбувся Семінар по рециркуляційним технологіям у закритих і відкритих системах, на якому обговорювалися теоретичні основи УЗВ***. Генеральний директор HAKI пан Жигмонд Йенеі розповів про проект, про роль інституту та NACEE у його виконанні. Згідно проекту аквакультура визначена як можливість надання тваринного білка населенню, як основному споживачу продуктів харчування, у тому числі водних ресурсів, так як риба є унікальним джерелом ненасичених жирних кислот корисних для здоров'я (враховуючи зростання чисельності населення).

Практична частина семінару була представлена прикладами науково-дослідних і практичних результатів щодо застосування перспективних видів та елементів рециркуляції в ставковій аквакультурі, можливостей використання рециркуляційних технологій в аквакультурі Центральної та Східної Європи, у тому числі при розведенні цінних видів риб, креветки, вирощуванні овочевих культур. Серед запрошених були провідні інститути та організації Європи у сфері УЗВ з Нідерландів, Данії, Мальти, Норвегії, Польщі, України, Росії, Республіки Білорусь, Румунії. Під час семінару учасники мали можливість відвідати підприємства, які використовують ці сучасні ефективні технології, у тому числі аквапоніку, займаються зарибленням внутрішніх водойм Литви, виконуючи державну програму.

З'їзд NACEE, який проходив 15 травня, був присвячений адміністративним обов'язкам та організаційним питанням. Членів NACEE привітав пан Mindaugas Kuklierius - віце-міністр Міністерства сільського господарства Литовської Республіки. Він відзначив важливість проблем, якими займається NACEE і розповів про інтерес з боку держави до подальшого розвитку традиційної галузі для Литви (риборозведення) через застосування сучасних ефективних технологій, раціональне використання водних ресурсів. Віце-міністр також зазначив про можливості щодо вирішення ряду питань у зв'язку із головуванням Литви з 01 липня поточного року в ЄС.

Крім того, на з'їзді президентом NACEE Ласло Вараді було представлено річний звіт і Звіт про суспільну корисну діяльність асоціації, у тому числі через сприяння обміну інформацією, участь у міжнародних форумах, підготовку та реалізацію проектів у галузі біотехнології, сільського та лісового господарства, виробництва продуктів харчування. Серед інших питань порядку денного з'їзду: обговорення співпраці з FАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), прийняття робочої програми NACEE на 2013 рік, презентація проекту AQUAEXCEL****, питання членства. Одноголосно до членів NACEE було прийнято Дніпровський виробничо-експериментальний осетровий рибоводний завод ім.академіка С.Т. Артющика, який став четвертим представником Херсонщини в асоціації.
Ще одним із найважливіших пунктів програми була нарада Технічного консультативного комітету (що складається з представників більшості інститутів і організацій - членів NACEE), яким обговорювалась і була розроблена науково-дослідницька програма на поточний рік.

Після З'їзду NACEE, 16-17 травня відбулася Міжнародна конференція щодо відтворення запасів вугра та інших прохідних видів риб. Учасників конференції привітали Rytis ?atkauskas - віце-міністр Міністерства сільського господарства і Laimutis Budrys - директор Департаменту Міністерства навколишнього середовища. Обговорювалися питання відновлення та управління ресурсами прохідних видів риб на території Центральної та Східної Європи, розглядалися питання штучного їх відтворення, були представлені результати моніторингу існуючих та аналізу потенційних ресурсів, стану окремих популяцій, вплив техногенних факторів на стан водних екосистем. Доповідачі поділилися своїм досвідом, висловили стурбованість ситуацією, яка склалися в країнах, які вони представляли - Литва, Польща, Україна, Росія.

Зустріч членів NACEE пройшла плідно, були вироблені напрямки спільної роботи. Однак, її завершальним акордом стало знайомство з красивим містом, столицею європейської держави, містом, яке має глибокі історичні корені і традиції, архітектура якого увійшла до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вік міста точно не відомий, у 1323 році він уперше згадується в листі великого князя литовського Гедиміна. Незважаючи на те, що Вільнюс - головний транспортний, фінансовий, торговий і економічний центр Литви, більше половини території міста зайнято парками і зеленими насадженнями.

Головна визначна пам'ятка Вільнюса - Старе місто, його пагорби, вулиці та будівлі, пам'ятки історії та архітектури. Найбільший архітектурний ансамбль - комплекс Вільнюського університету, який є одним із небагатьох університетів Європи, в якому досі використовуються за призначенням будівлі, в яких він і був заснований в останню чверть XVI століття. Символ міста - Замкова гора, увінчана баштою Гедімінаса, з оглядового майданчика якої відкривається панорама і Старого міста, і долини річки Вілії, і нові сучасні споруди. По сусідству із Замковою горою ще одна визначна пам'ятка Вільнюса - гора Трьох хрестів. У підніжжя Замкової гори розташована Соборна площа з пам'ятником князю Гедиміну, Кафедральним собором Святого Станіслава і Святого Владислава і дзвіницею. Старовинні вулички міста ведуть від Кафедральної площі до Ратушної площі, від Ратуші до збережених старовинних міських воріт Гостра брама з каплицею і чудотворною іконою Гостробрамської Божої Матері.

Сучасний Вільнюс - це місто з Національною філармонією, великою кількістю музеїв, театрів, бібліотек, численними ресторанами, кафе та бістро (розташованими на кожному кроці), де можна перекусити, скуштувати національні напої або дуже смачно поїсти (обов'язково литовські страви - цепелліни, жемайчу - литовські млинці з грибним соусом). Зі смаком оформлені вітрини, графіті, а поруч хмарочоси бізнес-центрів - це створює унікальну атмосферу міста, який радий гостям.
Окремо треба сказати про городян. Доброзичливі, ввічливі, що говорять  литовською, англійською, російською мовами, уважні - найпримітніша цінність Вільнюса.

*Ідея створення NACEE з'явилася у 2003 р. з метою сприяння тому, щоб сфера досліджень і розвитку Центрально-Східної Європи стала органічною частиною Європейського дослідницького простору. Офіційно Мережа була заснована під час Першої наради директорів NACEE (м. Сарваш, Угорщина, 21-24 листопада 2004 р.), коли директори та представники 23 установ та організацій із 13 країн Центральної та Східної Європи підписали офіційний Акт про заснування. 7 червня 2006 року за ініціативи FАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) NACEE отримала особливий статус неурядової організації, що співпрацює з FАО, а з 26 січня 2011 року зареєстрована як нова асоціація (некомерційна організація). NACEE об'єднує установи та фахівців Центральної та Східної Європи, зайнятих у сфері аквакультури. Серед її членів - науково-дослідні інститути, університети, асоціації виробників, приватні особи, які представляють 29 організацій та індивідуальних членів із 9 країн Центральної і Східної Європи. Серед представників України - Херсонська обласна громадська організація «Відродження Дніпра» (проект Херсонської Торгово-промислової палати).

**Проект AQUAREDPOT виконується в рамках Сьомої рамкової програми FP7 Комісії Європейського Союзу за наступними напрямками: імунологія, гідробіологія, водна екологія, аквакультура, харчування та генетика риб. Терміни виконання - з 2013-01-01 по 2015-12-31. Метою проекту є зміцнення науково-дослідного потенціалу та інноваційної діяльності в Центральній і Східній Європі в області прісноводної аквакультури, яка згодом може виступати в якості рушійної сили технологічного розвитку і вдосконалення поставки рибної продукції в регіоні, а також надасть можливість покращити рівень життя у сільській місцевості, де низький технологічний рівень рибництва, і забезпечить значні можливості для інновацій в цю галузь.

***УЗВ (установки замкнутого водопостачання) - це комплексна гідротехнічна споруда, що призначена для інтенсивного рибництва, яка представляє абсолютно іншу форму зв'язку між виробництвом і навколишнім середовищем, ніж традиційне риборозведення. Вирощування риби відбувається при багаторазовому використанні одного і того ж обсягу води, що піддається очищенню і знову повертається до рибоводних ємностей. Така система забезпечує надійний контроль за процесами вирощування, дозволяє регулювати всі параметри і процеси, що відбуваються у водоймі - кількість і якість кормів, температура води, вміст кисню, і дозволяє здійснювати відповідні заходи щодо їх оптимізації. Такі операції як лікування риби, облов та селекція також значно спрощуються. Басейни можна встановлювати в приміщенні, вони невибагливі до рельєфу земельної ділянки, що використовується. Це дає можливість значного скоротити площі, що використовуються, та споживання водних ресурсів. Завдяки цьому стало можливим розміщення виробництв поблизу промислових центрів і міст. Ураховуючи технологічність установок замкнутого водозабезпечення, вони використовуються для розведення цінних видів риб (осетрових, форелі, вугра, сома) і креветок. При їх використанні спостерігається декілька нерестів на рік незалежно від сезону, прискорювати ріст риби або, при необхідності, уповільнювати його, вирощувати кілька видів одночасно або швидко переходити з одного виду на інший. Їх застосування виправдане на будь-яких етапах розведення риби - утримання маточного стада, інкубування ікри, вирощування від личинок до товарної риби.

Останнім часом все більшою популярністю користується метод об'єднаного розведення риби та вирощування рослин у системі з оборотним водопостачанням без використання ґрунту (аквапоніка). У таких системах у ході багаторазового оборотного використання води накопичуються нетоксичні поживні та органічні речовини, які не потрібно утилізовувати у відходи, оскільки вони направляються на вирощування вторинних культур, що представляють економічну цінність або яким-небудь чином сприяють розведенню основної продукції - риби. Рослини швидко ростуть у присутності розчинених у воді поживних речовин, що виділяються рибами у воду або утворюються в результаті мікробіологічного розкладання останків риб. Розчинений азот, зокрема, що виділяється рибою у вигляді аміаку безпосередньо у воду, перетворюється бактеріями в нітрити, а потім у нітрати. Аміак і нітрити токсичні для риб, а нітрати - відносно нешкідливі і є найбільш кращою формою азотних сполук, що сприяють більш інтенсивному росту рослин, таких як овочеві та плодові культури.

Серед основних переваг УЗВ:

• зменшення або повне припинення скидання забруднених стічних вод;
• спрощення утилізації продуктів життєдіяльності риб;
• можливість створення безвідходної технології вирощування риби шляхом додаткового вирощування в системі овочів або інших рослин; 
• раціональне використання водних, земельних і людських ресурсів;
• повна керованість режимами вирощування риби: температурним, сольовим, газових, світловим і т. д., прискорення темпу росту риб та підвищення ефективності вирощування. Темпи зростання риби в УЗВ у 2 рази перевищують її зростання в штучних басейнах, у 3 рази в садках і в 5 разів у ставках, а окремих видів у природі - у 10 разів.

****Реалізація проекту AQUAEXCEL спрямована на подальше підвищення ефективності виробництва продукції аквакультури та заходів на його підтримку, а саме розробки і поширення унікальних методологій і спрощення доступу до транснаціональних науково-дослідних установ, які займаються питаннями аквакультури по всій Європі.