Херсонська торгово-промислова палата вивчає доцільність формування об'єднань вівчарів з метою прискорення створення в області спеціалізованого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.
З цією метою регулярно проводяться зустрічі з вівчарями, запроваджене  анкетування територіальних громад, переважно у тих районах області, де вівчарство завжди було традиційною галуззю господарювання. Як показує досвід, практично скрізь, навіть у тих селах, де ще 20 років тому овець обчислювали тисячами, їх залишилися лише десятки, в кращому випадку, сотні.
Однак ще є ентузіасти, які, незважаючи на величезні труднощі, відсутність державної підтримки, важку селянську працю без свят і вихідних, підтримують культуру вівчарства.

Один з таких господарів - керівник КП «Агро», що в Брилівці Цюрупинського району - Сергій Леонідович Димченко.
У своєму невеликому господарстві, де є дві сотні овець, Сергій Леонідович, за  підтримкою своєї дружини Світлани Миколаївни, з ентузіазмом працює над розведенням овець асканійської породи. Подружжя дружить з наукою, спілкується з науковцями інституту «Асканія-Нова», бере участь у зустрічах і конференціях, намагаючись застосовувати свої знання на практиці.

При зустрічі з ініціаторами проекту «Золоте руно Таврії» Сергій Леонідович з гіркотою зазначив, що наша держава зовсім забула про вівчарство. А цю галузь необхідно берегти і розвивати. Потрібно допомогти фермерам в становленні і розширенні господарств, як це робиться, наприклад, у Мордовії. Він докладно і з деякою заздрістю розповідав, як зустрічався із заступником міністра сільського господарства Мордовії і слухав, які пільги і підтримку надає уряд цієї республіки вівчарям, поставивши за мету домогтися відродження галузі.

Турбує його і те, як ми ростимо своїх дітей, чим їх годуємо з самого дитинства. За його словами, немає на сьогодні м'яса здоровіше і корисніше, ніж баранина. Якби вівчарі отримали підтримку, багато хто, в тому числі і він, могли б поставляти баранину в дитячі установи. У своїй сім'ї Димченко на правах глави сім'ї наклав заборону на всякі магазинні ковбаси й інші м'ясні вироби - тільки баранина і свинина з власної ферми, без непотрібних гормонів, антибіотиків та іншої гидоти! Але так, за його словами, повинні харчуватися всі діти, особливо в період активного росту.
Сергій Леонідович вважає, що держава в першу чергу має турбуватися про  малочисельні фермерські господарства, що готові  нарощувати товарне  виробництво.

За його словами, ідея створення обслуговуючого кооперативу корисна, адже за допомогою кооперативу можна було б формувати товарні партії баранини та іншої продукції вівчарства. Це допомогло б не тільки фермерам, але й тим мешканцям, хто тримає невелику кількість овець у власних домашніх  господарствах.
Сьогодні багато господарів власних садиб, наприклад, не можуть здати вовну, яку доводиться просто-напросто спалювати. Овечок люди утримують небагато: деякі - одну-дві, мало хто - десяток. Везти на продаж далеко і дорого, скупники у віддалені села не приїздять, а якщо приїжджають, скуповують усе за безцінь. Може і могли б утримувати більше овець, але куди їх продаси? От тому і тримають тільки для своїх потреб…