Німеччина готова співпрацювати з Україною як з ефективним та передбачуваним партнером. Можна розглядати це доволі скептично, але не варто: однією із своїх стратегічних цілей уряд ФРН вважає налагодження контактів та сталий розвиток кооперації між українськими та німецькими підприємствами, керівники яких вже сьогодні готові предметно обговорювати нові проекти. Саме тому Херсонська Торгово-промислова палата як бізнесовий осередок регіону стала партнером Програми підготовки менеджерів Німеччина-Україна «Fit for partnership with Germany”, генеральним виконавцем якої є німецьке Товариство з міжнародного співробітництва GIZ.

В рамках цієї Програми 22 та 23 квітня 2015 року в Херсонській ТПП відбувся захід «ДНІ ПРОЕКТУ GIZ» в Херсоні, основною метою якого стало практичне вирішення питань, що стосуються виходу українських підприємств на ринок Німеччини, та консультативна допомога у підготовці до участі у стажуванні на території ФРН згідно програми з перепідготовки управлінських кадрів України.

Відкрита дискусія тривалістю в два дні, яку розпочала, привітавши гостей, президент Херсонської Торгово-промислової палати Вікторія Володимирівна Остроумова, розгляд індивідуальних прикладів кожного учасника, робота в режимі «питання – відповідь», стала чудовою можливістю практично вирішити бізнесові задачі, які перестають перед сучасним українським виробником і потенційним партнером Німеччини.

Так звану «бізнесову майстерню» для ділових кіл Херсона проводили представники Товариства GIZ в Україні: Керівник проектного офісу програми «Fit for partnership with Germany” - Світлана Степащенко, та експерт проекту - Євген Клісенко. Вони зазначили, що сьогодні Товариство є реально діючим інструментом уряду ФРН для підтримки українського бізнесу.

За 13 років свого функціонування в Україні, Програма надала можливість розширити зовнішньоекономічні горизонти своєї діяльності 950 представникам українських підприємств, які вже з успіхом пройшли стажування у Німеччині. Багата кількість випускників Проекту розглядають свою участь у ньому як достатньо позитивний, а подекуди й необхідний досвід для взаємодії з німецьким партнером. «Це - своєрідна дорога з двостороннім напрямком між ФРН та Україною», - підтвердила Керівник проектного офісу Програми Світлана Михайлівна Степащенко.

В ході зустрічей 22 та 23 квітня було чітко окреслено, які ж все-таки переваги надає українському виробнику участь у «Fit for partnership with Germany”. Ключ простий: конкретизація власних цілей стажування для успішного проходження співбесіди, і як результат - отримання можливості поглянути на німецьке підприємство зсередини, ознайомитись з новими бізнес-ідеями сучасної підприємницької Німеччини. До того ж, це не тільки ефективний компонент підвищення компетентності українського менеджера як учасника зовнішньоекономічного симбіозу: стажування на території ФРН дає вихід на альтернативні ринки ЄС через різнобарвне поле ділових заходів, які гарантовано має змогу відвідати стажер. На сьогодні існує багата кількість прикладів того, як в результаті проходження стажування випускнику Програми стає зрозумілою безперспективність розвитку галузі власного бізнесу та вдається успішно переставити акценти.

Можливість місячного стажування у ФРН, яку пропонує німецький уряд українським топ-менеджерам в рамках програми «Fit for partnership with Germany”, привабила не тільки таких активних членів Торгово- промислової палати як ВАТ «Електромаш», ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон», ТОВ «Група компаній «Содружество», Агрофірма радгосп «Білозерський», ТОВ «Група компаній «Теплотехніка», ЗАТ «Южмормонтаж», ПКВФ «Пані Крістіна», ГП «Добрострой», МПП «Опал», ТОВ «Васко-Імпорт», але й інших крупних виробників області.

Коло учасників заходу цього разу також не обмежилось лише підприємствами: на практичному семінарі були присутні представники Херсонської обласної державної адміністрації, а саме: начальник Управління розвитку сільських територій та аграрного бізнесу Департаменту агропромислового розвитку Маргарита Степанова, та начальник Відділу розвитку аграрного бізнесу Ольга Щербань. Цей перелік доповнюють представники Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва України, Асоціації платників податків України, адміністрації Міжнародного аеропорту «Херсон».

Основне питання, яке цікавило учасників, стосувалось аспектів того, як все ж таки вийти на ринок Європи в рамках запропонованої Програми. На що експерт Проекту Євген Юрійович Клісенко зауважив: «…перед українським бізнесменом розкладена партія в шахи, де все залежить від того, як він її розіграє». Увагу слід приділити розумінню таких речей, як з чим і навіщо йти на німецький та взагалі на міжнародний ринок. І перш за все, це правильна оцінка фактичної ситуації, яка на ньому відбувається. А по-друге, обізнаність у тому, яким насправді є німецький партнер зі своїми багатолітніми традиціями ведення бізнесу. І чи не саме головне: конкретизація власних цілей стажування та уточнення його головних задач. За словами Світлани Степащенко мається на увазі своєрідний «менеджмент очікувань»: що має потенціал для втілення, а що взагалі не варто розглядати .

Подальший хід дискусії плавно перевів учасників до обговорення таких цікавих тем як менеджмент в медицині та взагалі специфіка менеджерства в рамках «Fit for partnership with Germany”. Програмою, яку вже пролонговано до 2018 року, поряд із аграрним напрямком та сферою енергоефективності, передбачено стажування для так званих «decision makers» в українській медицині: керівникам лікарняних закладів, які здатні приймати рішення на місці, буде надана можливість інтегруватись у робочі групи стажерів вже у жовтні цього року. І це безумовно вектор у майбутнє, - в європейське майбутнє, в якому є і освоєння нових медтехнологій, і отримання досвіду, і можливість навчитись тому, як зробити своє керівництво більш чітким та ефективним. Більш того, мова йде про отримання утилізованого обладнання з ФРН, яке може виконувати функцію оснащення для багатьох українських лікарень.

Дводенний візит представників GIZ до Херсонщини дав змогу ще раз зрозуміти, що область була і є відкритою до співпраці. Не тільки зосереджений у місті бізнес сподівається на краще майбутнє країни і продовжує шукати зарубіжних інвесторів: стратегічні плани стосовно економічного співробітництва з німецькими партнерами мають також бізнесові кола райцентрів Херсонської області. Про свої наміри та можливості представникам Торгово-промислової палати та Координаторам німецького проекту в Україні розказали керівники перспективних «молодих» підприємств селища Музиківка Білозерського району. Така зустріч в рамках заходу відбулася завдяки активній позиції Адміністрації Музиківської районної ради у справі пошуку нових горизонтів на економічному просторі.

Змістовною та орієнтованою на подальше співробітництво була зустріч з представниками Херсонської обласної державної адміністрації, яка відбулась 23 квітня. Географію подальшої імплементації Програми уряду Німеччини в регіоні та перспективи формування потенційних груп стажерів серед аграріїв обговорили з Координаторами Проекту GIZ в Україні в.о. заступника голови облдержадміністрації Ігор Шепєлєв, директор Департаменту зовнішньоекономічної діяльності, туризму та курортів Херсонської ОДА Сергій Павлов, начальник Управління інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності Анаіт Ованесян та директор Департаменту агропромислового розвитку Олександр Паливода. В зустрічі також брала участь президент Херсонської ТПП Вікторія Володимирівна Остроумова.

Привітавши присутніх, Ігор Шепєлєв у своїй промові зазначив: «Ми раді, що активно пройшла запланована дискусія між херсонськими бізнес колами та представниками Німецького товариства GIZ. Це означає, що вже є координаційні точки та означені вектори подальшого співробітництва». Він також додав, що на даному етапі є необхідним визначення саме формату інформування потенційних стажерів області. «Головне – не обмежуватись лише «центром»: необхідно залучити до участі також регіональних учасників», - підтвердила Світлана Степащенко.

Отже, Україна посідає не останнє місце у стратегічних розрахунках Німеччини. Тому вирішення основних завдань, які вдалося винайти херсонським підприємцям протягом дводенної програми Проекту в Херсоні, стали ще одним кроком уперед на шляху до справжнього практичного втілення сьогоденних сподівань на належне місце українських виробників-експортерів на ринку Німеччини.