У Гомелі пройшов конгрес вільних економічних зон Північної та Східної Європи. Участь у ньому взяли представники СЕЗ з країн Євросоюзу та СНД, торгово-промислових палат, органів державної влади, а також потенційні зарубіжні інвестори. Подібний форум відбувся у Білорусі вперше.

На запрошення Білоруської ТПП, що має давні плідні робочі стосунки з Херсонською торгово-промисловою палатою, в Конгресі взяла участь делегація ХТПП в особі керівників Центру підтримки експорту Ганни СИРЧИНОЇ та Центру підтримки проектів регіонального розвитку Галини ІВАНОВОЇ.
Домовленість про проведення конгресу була досягнута між СЕЗ «Гомель-Ратон» і Всесвітньою федерацією вільних і спеціальних економічних зон (FEMOZA) у вересні минулого року в Сербії, де білоруська делегація брала участь в аналогічному заході, що проводиться для країн Південної та Східної Європи.

Президент FEMOZA Хуан ТОРРЕНТС пояснив вибір Гомеля для проведення чергового щорічного конгресу тим, що він розташований на перетині великих транспортних артерій. Через нього проходять основні міжнародні автомобільні та залізничні магістралі, в місті працює міжнародний аеропорт. Сама зона «Гомель-Ратон» за 17 років існування обросла всією необхідною інфраструктурою, її адміністрація готова запропонувати повний комплекс послуг потенційним інвесторам, що вигідно відрізняє її від схожих утворень в інших країнах. При цьому в господарську діяльність адміністрація СЕЗ практично не втручається. Все це робить майданчик привабливою для співпраці суб'єктів бізнесу в рамках взаємодії Євросоюзу з країнами ЄАЕС. До того ж сьогодні правове поле роботи білоруських вільних економічних зон гарантує захист іноземного капіталу.

Співпраця це вигідно не тільки діловим людям, а й державі в цілому. Сьогодні 11% всієї товарної продукції в Білорусі виробляється резидентами вільних економічних зон, 13% експортується, навів дані заступник міністра економіки Білорусі Олександр ЯРОШЕНКО. Торік СЕЗ залучили 450 млн доларів прямих іноземних інвестицій. Ці кошти були вкладені в розвиток спільних підприємств, що відповідають визначеним білоруським урядом критеріям. Насамперед, у СЕЗ вітають нове високотехнологічне виробництво імпортозамінної продукції, а також товарів, що користуються попитом за кордоном. Приклади такого вкладення капіталу є. Резиденти зони «Гомель-Ратон» вже налагодили випуск близько 30 найменувань товарів, які до того на території колишнього СРСР не вироблялися зовсім.

Про обсяги залучених коштів на конгресі згадав і губернатор Гомельщини Володимир ДВОРНИК. За його словами, в минулому році суб'єкти господарювання регіону залучили 3,7 млрд рублів інвестицій, у тому числі 240 млн доларів - прямих іноземних, що стало кращим результатом серед областей Білорусі. Чималу частку привнесли резиденти СЕЗ «Гомель-Ратон». Всього ж за час діяльності зони було залучено 500 млн доларів інвестицій. Ця діяльність посприяла створенню 9 тисяч нових робочих місць.

У порівняльній перспективі приклад економічного розвитку Білорусі, що пішла після розвалу СРСР по своєму унікальному шляху, можна вважати вдалим, що, безумовно, підвищує її інвестиційну привабливість. Про це говорив швейцарський експерт з міжнародної торгівлі та розвитку Альберто ГАБРІЕЛЕ, який присвятив темі серйозне

дослідження. Він зазначив, що Білорусь залишилася єдиною державою на пострадянському просторі, що уникнула безглуздої приватизації і зберегла державну промисловість, тут не допустили розквіту олігархії. Унікальність білоруської моделі полягає в тому, що економіка розвивається під суворим контролем держави, але під впливом і за законами вільного ринку. Це сприяє стійкості економіки в цілому в кризові періоди. Вона досить незалежна, конкурентоспроможна, що стимулює міжнародне співробітництво на паритетних засадах.

До того ж є потенційно вигідні, але поки вільні ніші. Зокрема, практично не використовується форма роботи в рамках концесійних договорів, хоча закон про концесійну діяльність прийнятий. Не в належній мірі розвинене державно-приватне партнерство в таких сферах, як транспортні та комунальні послуги, соціальний захист.

У сфері промислового виробництва та обробки слід йти від застарілої практики створення вільних економічних зон за регіональним принципом на користь кластерів, впевнений заступник голови постійної комісії Палати представників з економічної політики Владислав ЩЕПОВ. Він привів у приклад білоруський Парк високих технологій і додав: в уряді розробляються заходи щодо стимулювання приходу в нашу країну інвесторів із самими передовими на поточний момент, проривними, технологіями. Поки ж преференціями користуються і ті, хто приносить в країну технології вчорашнього дня для досягнення лише короткострокового економічного ефекту.

Пред'являючи певні вимоги, держава зі свого боку докладе зусиль з тим, щоб створювані виробництва були спільними і по суті. Зокрема, планується створення всієї необхідної вільним економічним зонам інфраструктури заздалегідь, як це роблять в Китаї, за рахунок бюджетних коштів. Це промислові майданчики, під'їзні шляхи, центри адміністративної та юридичної допомоги. У цьому випадку термін підготовчої роботи до відкриття нових виробництв стане мінімальним. Відповідно, зменшиться і термін окупності інвестпроектів.

 Під час сесій конгресу учасники піднімали не тільки ці теми. Вони обговорили досвід роботи білоруських і зарубіжних СЕЗ, актуальні питання діяльності у вільних економічних зонах, в тому числі тенденції розвитку транспортної логістики, взаємодії торгово-промислових палат і вільних економічних зон як фактор підвищення конкурентоспроможності регіонів. Стратегічні партнери провели переговори щодо налагодження спільного бізнесу. Їх зустрічі проходили в кулуарах і безпосередньо на виробничих майданчиках.
Підсумки конгресу високо оцінюються його учасниками. Він однозначно посприяє формуванню позитивного іміджу Білорусі та її вільних економічних зон за кордоном. А це послужить процесу залучення інвестицій як в економіку регіону, так і республіки в цілому.