Захід проведено у рамках проекту «Інформування щодо Угоди про асоціацію: що це означає для мене?», фінансування якого здійснюється Європейським Союзом. Метою проекту є інформаційна допомога українському малому та середньому бізнесу для підготовки до бізнес-середовища, що буде впроваджено завдяки імплементації Угоди про асоціацію. Підтвердженням зацікавленості тематикою семінару стало участь близько шестидесяти представників малого та середнього бізнесу, що працюють в аграрному секторі Херсонської області, експертів, представників органів влади, науки та засобів масової інформації.

У семінарі прийняли участь Джоселін ГЮТОН, перший секретар торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні; Катерина КРІВЦУН, заступник начальника відділу співробітництва з міжнародними інституціями Європи управління багатосторонніх торговельних режимів Департаменту європейської інтеграції та багатостороннього співробітництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; Віктор ГРЕЧИН, експерт проекту, співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Коло питань, які були винесені на розгляд: автономні торговельні преференції з боку ЄС для української сільськогосподарської продукції; угода про Асоціацію Україна – ЄС, виклики та можливості з перших днів; вплив на аграрний сектор України Угоди про асоціацію з ЄС.

Джоселін ГЮТОН у своїй доповіді відзначив, що за підсумком 2014 року Євросоюз став головним торговельним партнером України як за експортом, так і за імпортом товарів. Станом на 01.01.2015 товарообіг України перерозподілився, а саме, перше місце посіли країни Євросоюзу – 35,5%, на другому місці з 29% – країни СНД, частка країн Азії склала 24%. Причому, країни ЄС посіли перше місце, як в структурі експорту, так і в імпорті.

За словами представника МінеконрозвиткуУкраїни Катерини КРІВЦУН,2014 рік став першим роком вільного експорту українських товарів на європейський ринок завдяки дії автономних преференцій ЄС, які набрали чинності з 23 квітня 2014 року. Чи зуміли українські компанії скористатися новими можливостями? Значною мірою – так, зуміли. За даними Держстат за підсумками десяти місяців 2014 року український експорт до ЄС зріс у середньому на 10–12% і, в основному, таке зростання було забезпечено саме аграрною продукцією.

Як відзначили доповідачі, для подальшого зростання поставок до ЄС має бути прискорена робота з адаптації українських технічних регламентів до європейських, а також з отримання необхідних дозволів на експорт української продукції.

Аналіз нереалізованого потенціалу показує збільшення українського експорту до Євросоюзу за рахунок використання українськими виробниками квот на постачання продукції за нульовою митною ставкою. Але більшість квот виявилась не вичерпаною, за більшістю товарних позицій поставки до ЄС так і не розпочалися.

Повною мірою квотами скористалися експортери меду, виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів, які раніше експортували продукцію до ЄС і мали напрацьовані торговельні зв’язки. Наявність квот посилила їх конкурентні переваги.

Стовідсоткове використання деяких квот, на сьогодні, розглядається МінАПК як привід розпочати консультації з ЄС щодо їх збільшення.
Ще одна досить успішна позиція – зернові. Тут була вичерпана квота практично повністю. Але, як зазначили учасники семінару, представникам малого та середнього бізнесу практично неможливо «змагатись» з великими компаніями, що працюють на цьому ринку.

За іншими позиціями обсяг вибірки квот – у межах від нуля до 10–15%. При цьому за деякими видами продукції, зокрема молочної, нульова вибірка квот зрозуміла, так як Україна ще не отримала дозволу на експорт цієї продукції до ЄС. Втім, у відношенні і молочної, і особливо – м’ясної продукції, прогноз на майбутні роки, за даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, оптимістичний.

Крім того, як зазначили модератори проекту, активність українських компаній з пошуку європейських контрагентів також поступово дає результати: відбувається налагодження нових торговельних зв’язків, поліпшується обізнаність вітчизняного бізнесу.

Після виступу доповідачів спілкування учасників перейшло у формат дискусії та обговорення найбільш нагальних та болючих проблем для вітчизняних аграріїв: щодо державних програм підтримки вітчизняного бізнесу на кшталт програм, що діють в європейських країнах; можливість отримання субсидій та умови пільгового кредитування агробізнесу, покрокове просування сільськогосподарської продукції на ринки Європейського Союзу та світові ринки та інш.