ПАЛАТИ МАЮТЬ СТАТИ РУПОРОМ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ

Нещодавно у ТПП України відбулось розширене засідання Ради Торгово-промислової палати України, в якому взяли участь представники нового уряду – міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета та народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна. Було розглянуто звіт про роботу Президії Палати за 2013 рік. Президент ТПП України Геннадій Чижиков у своєму виступі акцентував увагу на основних напрямках роботи і поділився думками про перспективи розвитку.

– Виклики, які ми спільно маємо нині долати, мають складний та багатосторонній характер, – наголосив Геннадій Чижиков. – Головне питання: які конкретні дії необхідні для швидкого та ефективного збільшення українського експорту і як Палата може сприяти в цьому процесі вітчизняному бізнесу.

Також президент ТПП України зазначив, що і національна, і регіональні палати повинні зараз працювати у двох основних напрямках: створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку підприємництва і сприяння у роботі на зарубіжних ринках, зокрема, у напрямку пошуку партнерів та інформаційному забезпеченні.

На засіданні Ради ТПП України було прийнято звернення до органів влади з конкретними пропозиціями підприємців щодо поліпшення бізнес-середовища.

– Важливим чинником розвитку зовнішньоекономічної діяльності стає чіткий курс України на євроінтеграцію, що створюватиме сприятливі умови для експорту на ринок Євросоюзу. Особливо для малого і середнього бізнесу нині постає необхідність отримання інформації щодо наявних технічних регламентів і стандартів продукції, яка планується для експорту до країн ЄС та умов роботи на цих ринках. ТПП повинна постійно забезпечувати вітчизняних виробників необхідною інформацією, яка сприятиме успішному здійсненню зовнішньоекономічної діяльності. Робота у цьому напрямку вже активно здійснюється Палатою, створений і ефективно працює Центр «Мережа європейських підприємств», який інтегрований у міжнародну систему сприяння бізнесу. Також невдовзі планується створити окремий підрозділ з європейської інтеграції, конкретну допомогу українському бізнесу вже надає сайт export.ua.

Палата має всі можливості сприяння бізнесу у роботі на зарубіжних ринках, зокрема: укладені угоди щодо співробітництва з партнерськими організаціями із 90 країн, працюють ділові ради з 25 країнами світу, ТПП є членом Міжнародної торгової палати та Європалати.

Будемо розвивати й навчальну діяльність (програми, тренінги, семінари) українського бізнесу для здобуття ним навичок роботи за міжнародними нормами і стандартами. Палата здійснює заходи по залучення до цього зарубіжних експертів і фахівців, зокрема, така робота вже здійснюється з німецькою стороною, успішно реалізуються проекти «East Invest» та «Плато Україна», – повідомив Геннадій Чижиков.

Учасники засідання відзначали, що сьогодні Україна переживає складний період свого розвитку. Разом з цим, перед країною та її економікою відкривається надзвичайна перспектива, адже йдеться про те, що наша держава може стати повноправним членом Європейського Союзу, а це – величезний платоспроможний ринок, на який раніше українська продукція заходила з надзвичайними труднощами. Це також і потенційний приплив інвестицій в економіку.

Під час засідання неодноразово звучала думка про те, що нині ТПП України і регіональні палати повинні стати рупором українського бізнесу. Це стосується, у першу чергу, дерегуляції та зміни законодавства.

– Торгово-промислові палати нині мають можливість достукатися до широкого кола бізнесу в Україні, вони мають стати майданчиком, через який український бізнес зможе доносити свої проблеми до уряду, рупором проблем і пропозицій бізнесу та контролю за рішеннями, – на цьому наголосила народний депутат, заступник голови комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна на засіданні Ради ТПП України.

За її словами, це можна буде зробити тільки в тому випадку, якщо ТПП стане своєрідним «концентратором» зусиль різних асоціацій і об’єднань.

– Дуже добре, що сьогодні створюються відповідні інструменти – це і пряме членство у ТПП України, і міжнародна співпраця, адже палаті немає рівних в Україні у питанні бізнес-дипломатії, тобто співпраці з іноземними представниками для залучення інвестицій в Україну, – зазначила Ксенія Ляпіна.

Народний депутат закликала представників бізнесу активно ініціювати зміни у законодавстві.

– Уряд сьогодні відкритий для нових пропозицій від бізнесу щодо зміни законодавства. І тут важливі не тільки зміни у законах, а й зворотний зв’язок: як вони (закони, – прим. ред.) працюють на практиці, втілюються у життя або ігноруються. Якщо ігноруються, то ким і чому. Уряд готовий оперативно реагувати. Ми не повинні імітувати реформи, а маємо дійсно їх запроваджувати, тому від вашої ініціативи багато що залежить. У цьому зв’язку дуже важливо, щоб при ТПП України і регіональних палатах створювалися такі дерегуляційні комітети, які виступали б «голосом бізнесу» не тільки стосовно вже існуючих законів, а й у створенні нових, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату в Україні, – зазначила Ксенія Ляпіна.

Те ж саме стосується і правил для бізнесу.

– По-перше, нині надзвичайно необхідна реформа акціонерного управління, яка повинна захистити як українського, так і західного інвестора, по-друге, у нас більше 80% підприємств – це товариства з обмеженою відповідальністю. Ми стоїмо на порозі кардинальної реформи правил управління таких ТОВ. Нині уряд спільно з юридичною спільнотою відпрацьовує відповідний законопроект. Отже, я закликаю бізнес-кола долучитися до цієї роботи, адже головне завдання, яке нині на порядку денному, – захистити приватну власність, – підкреслила вона.

– Роль уряду ми вбачаємо в активізації діяльності тих бізнесових структур, які створюють робочі місця, – зазначив міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета під час свого виступу на засіданні Ради ТПП України.

– Держава щонайменше протягом наступного року не створюватиме робочі місця, вона буде їх скорочувати. Єдина сфера, де відбуватиметься зростання, – підприємництво, бізнес. Яким чином? Тільки шляхом перемоги у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами. Якщо у компанії збільшується попит на його товари або послуги, зростає і кількість зайнятих на виробництві. Є два шляхи для створення робочих місць: перемога у конкуренції або розподіл бюджету. Зараз ми намагаємося зменшити можливості другого варіанту, отже, залишається завдання – перемагати у конкуренції.

А конкуренція нині у нас – глобальна. Це факт, який вимагає перебудови діяльності і уряду, і всього бізнесу. І по вертикалі, і по горизонталі суспільства.

Нині ми перебуваємо зовсім в інших умовах, як економічних, так і політичних. Отже, уряд і я маємо велику надію на вас, найбільше об’єднання вітчизняного бізнесу – Торгово-промислову палату України. Сподіваємося, що ви станете піонером, локомотивом змін, які потрібні бізнесу і у бізнесі. Нам з вами необхідно переорієнтувати членів – підприємців і підприємства – на умови ведення бізнесу в умовах глобальної конкуренції.

Як нам вигравати цю конкуренцію, яка роль Палати у цьому процесі? Ми максимально всі разом, і в уряді, і в Палаті переорієнтувалися від бюрократичної на змістовну роботу, на те, щоб думати і діяти у напрямку створення нових робочих місць.

Ми вже продемонстрували світу, що маємо характер і можемо відстоювати свої інтереси. Упевнений, що ми також зможемо довести нашу здатність витримати глобальну конкуренцію та досягати успіхів у бізнесі. Робота уряду і бізнесу – це двосторонній процес. Уряд нині, крім швидкого залучення ресурсів в Україну, має ще два пріоритети. Перший – вдосконалення закону про державні закупівлі (очищення його від величезної кількості існуючих винятків), аби зробити його прозорим. Також на порядку денному стоїть питання нарощування людського капіталу в Україні, тому що у XXI столітті торгувати й перемагати треба не тільки чорноземом або газом, але й інтелектом, який, до речі, у нашій державі є. Цей «мозок» не повинен виїжджати до Силіконової долини, а має залишатися в Україні і створювати тут робочі місця та перемагати у глобальній конкуренції, – зазначив міністр.