Щаслива людина Сергій Кияшко.

 Сергію Олександровичу, давайте уявімо, що немає театру ... який був би світ без театру? Якими були б люди?

Думаю, театр був би обов'язково, може бути, називався якось інакше. Театр - це живий подих. Без театру ми б всі зачерствіли.

А ще театр - це дзеркало і збільшувальне скло. На жаль, не всі люди вміють дивитися на себе, на свої вчинки з боку. Не у всіх нас є можливість і бажання озирнутися назад і подивитися на те, що пройдено і зроблено. А театр таку можливість нам дає.

Ви вибрали таку складну, нестабільну професію. Якщо б у Вас був шанс почати життєвий шлях знову, Ви б все одно стали актором?

Не буду лукавити, і нехай це прозвучить пафосно, але нічого не хочу міняти! Завдяки тому, що став актором, я зустрів чудову жінку, мою дружину, мати моєї дитини. У мене чудова донька, яку люблю шалено, яка схожа на мене, як дві краплі води ...

Може бути в подальшому, через роки, і стануться якісь події в житті, які змусять мене змінити свою думку. Не дай Бог, звичайно, не хочеться ніяких трагедій. І хоча в житті ніхто не застрахований від втрат і змін, все ж думаю, що своєї думки щодо вибору професії я не поміняю.

 Зіграно багато ролей, є серед них улюблені і нелюбимі?

Сподіваюся, що буде ще більше! Ні, нелюбимих ролей у мене немає. Все зігране - моє дітище. Але є ролі, в яких відчуваєш себе більш комфортно, відчуваєш по реакції глядача, що йдеш у вірному напрямку.

Жоден актор не застрахований від провалу. «Для актора успіх - це відстрочений провал». Я завжди з жахом чекаю, коли ж це станеться. А, може, він уже й трапився, просто я його не помітив ....

Почуття незадоволеності буває ...

Звичайно. Почуття незадоволеності буває навіть від тих ролей і вистав, які у тебе вийшли.

Що впливає на це? Настрій, погода, місяць ....

Та все що завгодно: те, як ти прокинувся, настрій, розмова, яка відбулася, погода, загальний стан справ у країні. Звичайній людині може бути це не дуже зрозуміло, настільки це тонко. Ось зараз я такий, сьогодні я розташований до розмови. А завтра - може бути все по-іншому!

Так і з роллю - неможливо передбачити. Начебто думаєш, стараєшся, набудовуєш себе, йдеш, йдеш ... і бах! У театрі адже магія неповторності. До того ж, надто багато факторів, які впливають на якість спектаклю. Театр - це ж колективна робота, і не все залежить тільки від актора. Вистава - це результат праці і художників по світлу, і монтувальників сцени, і звукорежисерів, і костюмерів, і гримерів. Багато що залежить від того, наскільки люди захоплені своєю професією, наскільки вони усвідомлюють, що своєю, нехай невеликою працею, часом не помітною для глядача, вони сприяють випуску класного матеріалу, відмінного спектаклю.

 «Акторська гра» - чи є в неї правила? Ви вважаєте, актор повинен переживати долю героя, пропускати її через себе кожного разу, виходячи на сцену? Або достатньо просто добре грати "за правилами"?

Так, потрібно бути чесним на 100%. І я до цього прагну. Нас направляють наші режисери, кажучи: «Ви повинні це прожити, відчути, повірити цьому».

По суті, глядач приходить у театр, щоб його обдурили. Адже часто ми граємо таких людей, якими не є у звичайному житті. Мені трапляється грати на сцені ситуації, яких у моєму житті не було і не буде. Але ви, глядачі, сидячи в залі, повинні мені повірити, що так, дійсно, я саме така людина, що живе саме таким чином. Звичайно, роль потрібно проживати, інакше залишається «гола» техніка, і тоді актор нецікавий.

 Як Ви працюєте над роллю? Додаєте особисті якості до характерів своїх персонажів?

Безумовно, додаю. У кожної людини є сильні і слабкі сторони. І ти намагаєшся розгадати людину. Це як ребус. Кожна роль - загадка, лабіринт, з якого ти шукаєш вихід.

Наставник одного з акторів говорив: «Кожного разу, коли я беру в руки п'єсу з рол, я потрапляю в темний-темний, дрімучій ліс, і дуже рідко я з нього виходжу».

А імпровізація ....

На це є чудова відповідь - «Імпровізувати може лише той актор, який знає свою роль на зубок». Так, імпровізація має місце, але імпровізувати потрібно професійно. Взагалі я люблю професіоналізм! Вважається, що актори скупі на похвалу і добрі слова, я ні! Якщо я бачу, що людина щось робить талановито, класно, я підходжу і кажу: «Клас! Я так не вмію і хочу цьому навчитися! »

Які якості Ви вважаєте важливими необхідними для актора?

 Найголовніші - покликання і талант. У кожної людини є своя лінія в цьому світі і, якщо йому призначено бути актором, значить він буде актором! Якби мені було призначено стати лікарем, я б ним став!

Чи значить це, що Ви фаталіст?

Так, я впевнений, у житті все завжди відбувається так, як має бути! Випадковостей не буває! Людині дається шанс, і у мене з'явився шанс стати актором. Я їм скористався. Відчувши себе у театрі, вникнувши у професію, я був шалено радий. Я відчув себе щасливою людиною і зрозумів - це моє, я займаюся цим не дарма ....

Повертаючись до питання про випадковості. Так склалося, що вчився я на своїх ролях. А якби на той час, коли я прийшов до  Херсонського театру, у 1999 році, в театрі був актор трохи старший за мене, в мене б уже не було такої можливості вчитися, граючи у виставах.

Як Вас прийняли в театрі, молодого починаючого артиста?

Мені дуже пощастило: у 1998 році в Херсонський театр приїхала велика група випускників театрального Дніпропетровського коледжу, прийшли в трупу і наших три випускника. До мого приходу в театр, молодих акторів було близько двадцяти осіб, тому мені було якось спокійно і  легко.

В якій ролі ми скоро побачимо Сергія Кияшка?

 Зовсім скоро прем'єра за п'єсою Річард Неша «Продавець дощу». Ной - так звуть мого персонажа. Зараз працюємо над цією п'єсою. Хочу, дуже сподіваюсь, що це буде чергова подія для Херсона.

Що б Ви хотіли зіграти, про які ролі мрієте?

Не знаю ... хочу просто грати ....

А кіно, хотіли б знятися у кіно?

Хотілося б, так! У мене був «малесенький» досвід. Минулого літа запросили на Одеську кіностудію в проект НТВ «Пляж», де бере участь багато українських акторів, у тому числі і з нашого театру. Поїхав, з'явилася можливість подивитися на знімальний процес. Скажу, що кіно, це щось інше, ніж театр,  потребує максимальної концентрації. Перед тобою поставили завдання, і ти повинен відразу видати результат. Немає часу, щоб ти дозрівав, виношував образи ... Хоча знову-таки, напевно, це справа практики ......

 Продовжіть фразу "мій дім ...»

Сім'я для мене на першому місці. Мене запитують, на чому будуєш життя своє, так ось основний камінь мого життя - це сім'я, це найщиріші, самі природні, чесні відносини. Я знаю, що вдома на мене чекають і люблять не за мій професіоналізм, не за успіх у роботі, не за становище в суспільстві, а просто люблять ...

Як Ви відпочиваєте?

Шалено люблю природу, люблю море, очерети, шум вітру. Для мене розрядка - це поїздка до себе на батьківщину до Каланчаку. Я дитина не поверхів, а приватного будинку, футболу в полі, степу, риболовлі. Я відпочиваю, відключаюся, черпаю емоції, коли ловлю рибу, слухаю жаб, шум очерету. Раніше я навіть не міг і подумати, що такі, здавалося б, банальні речі, допомагають знімати стрес. І ще автомобіль, це моя іграшка. Люблю водити, покрутити в гаражі гайки!

Вас можна назвати щасливою людиною?

Так! Я щаслива людина!

Спасибі за цікаву розмову! Бажаємо Сергію Кияшко зберегти в собі відчуття щасливої людини і зіграти нові цікаві ролі в театрі і в кіно!
У Міжнародний день театру ми вітаємо всіх служителів ії Величності Мельпомени і бажаємо їм нових ролей, заповнених залів, успішних п'єс і творчих успіхів!