Враховуючи те, що Міжнародний валютний фонд і надалі наполягає на скасуванні спеціального режиму оподаткування для аграріїв, хочемо висловити свої застереження та пропозиції. Розуміючи, наскільки для України важлива співпраця з МВФ, вважаємо, що зміни до системи оподаткування в АПК мають відбуватись передусім з урахуванням специфіки ведення сільськогосподарського виробництва, процесів, які відбувалися протягом останнього періоду часу (фінансово-економічної кризи, несприятливої цінової кон’юнктури па зовнішніх ринках, відсутністю бюджетної підтримки, різким падінням купівельної спроможності громадян) та потребують більш виваженого та обґрунтованого підходу.

Запропоноване МФВ повне скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, па наше переконання, в першу чергу матиме негативний вплив на розвиток малого та середнього агробізнесу, неминуче призведе до негативних соціально-економічних наслідків як для виробників, так і загалом для села.

У новітній історії України аграрії уже мають досвід роботи на загальній системі оподаткування: понад 90 відсотків збиткових підприємств та мільйони гектарів необроблених сільськогосподарських угідь. Дефіцит обігових коштів, що виник у сільськогосподарських виробників, призвів до масових неплатежів, запровадження таких явищ як давальницькі схеми переробки сировини, бартер, натуральна оплата праці, які і до сьогодні негативно впливають на розвиток аграрної економіки в Україні. І лише вжиттям державою в кінці 90х - на початку 2000х років радикальних заходів та прийняттям цілої низки законодавчих актів, спрямованих ла підтримку сільськогосподарського виробництва, вдалося частково реанімувати село. Зокрема, положенням Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» було передбачено об’єднання та несплата 12 податків та зборів.

Законодавчі зміни супроводжувалися також списанням для сільськогосподарських виробників податкової заборгованості перед державним бюджетом та фондами соціального страхування понад десяти мільярдів гривень, запровадженням цілого ряду ефективних державних програм підтримки, зокрема, здешевлення вартості кредитних ресурсів. У подальшому разом із запровадженням спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість був прийнятий Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України», який одночасно запроваджував механізми державної підтримки, фінансових та товарних інтервенцій, надання бюджетних дотацій, що певним чином дало змогу стабілізувати ситуацію у галузі АПК та істотно наростити обсяги валового виробництва та експорту сільськогосподарської продукції.

На сьогодні спеціальний режим оподаткування ПДВ фактично с єдиною дієвою системою державної підтримки підприємств, які безпосередньо виробляють сільськогосподарську продукцію. За даними аудиту Рахункової палати України, сума ПДВ, яка була задекларована платниками на спеціальний режим і використана на власні потреби, в 2014 році становила близько 16 млрд. гри., у 2015 році - понад 18 млрд. грн.  

Однак, існуюча система оподаткування, запроваджена у 2004 році, зокрема, спеціальний режим оподаткування ПДВ, своєчасно не вдосконалювалась, а окремі зміни, що вносились, навпаки невиправдано розширяли коло платників цього податку, створювали преференції для окремих компаній або груп товарів, що руйнувало конкурентне середовище па ринку сільськогосподарської та харчової продукції. Це стало підґрунтям жорстких вимог Уряду та МВФ для переведення аграріїв на загальну систему оподаткування.

Члени Комітету вважають за доцільне зберегти до 2018 року спеціальний режим оподаткування ПДВ для аграріїв, передбачивши проведення низки заходів та термінове внесення змін до окремих положень Податкового кодексу України, що унеможливлять спекуляції навколо механізму його застосування та спростять адміністрування цього податку.

Враховуючи надзвичайну актуальність вказаних проблем, комітет підприємців АПК при ТПП України просить Кабінет Міністрів України сприяти вирішенню таких питань:

1. Визначити коло сільськогосподарських підприємств, за погодженням з асоціаціями виробників, різних за формою організації виробництва, розміром землекористування, тсриторіально-гсографічним розміщенням для здійснення постійного моніторингу фінансово-господарської діяльності таких підприємств у 2016 році та створення інформаційної бази для економічного обґрунтування майбутніх змін до податкового законодавства.

2. Створити робочу групу для розробки нової моделі системи оподаткування для АПК, з метою напрацювати змін до Податкового кодексу з урахуванням специфіки галузі, європейського досвіду та результатів фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств визначених як тестових.

3. Реалізувати комплекс заходів для підтримки мікро- та малого підприємництва на селі, розробити державну цільову програму підтримки та розвитку сімейних селянських господарств.

4. Вдосконалити систему оподаткування в АПК із урахуванням специфіки виробництва в цій сфері, підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, конкурентоспроможності вітчизняних товарів як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках, зокрема:

• внести зміни до Податкового кодексу, передбачивши, що суб'єкти господарювання, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, для обрання спеціального режиму оподаткування ПДВ та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - 4 групи, мають виповідати критеріям, визначеним частиною  3 статті 65 Господарського кодексу України для суб'єктів мікро-, малого та середнього підприємництва, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (календарний) рік не перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) за рік не перевищує суму еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України (останній потребує корегування з урахуванням інфляції та ВВІІ на душу населення в Україні, за розрахунком експертів на сьогодні ця сума складає 100 млн. грн.);
• вилучити з механізму спеціального режиму ПДВ можливість використання суб'єктами господарювання, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, операції з обробки, переробки сільськогосподарської сировини на давальницьких умовах. Зазначена норма на законодавчому рівні створює сприятливі умови для тіньової економіки, ухилення від сплати податків та деформує ринки сільськогосподарської та харчової продукції;
• переглянути перелік товарів, робіт та послуг, обмеживши дію спеціального режиму оподаткування ПДВ виключно для суб'єктів господарювання, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та виробляють сільськогосподарські товари, зазначені у товарних групах 1 - 24 та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності відповідно до пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються  (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування;
• вилучити з переліку видів діяльності, на які поширюється дія спецрежиму ПДВ, обробку та переробку продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (пункт 209.17.17 ПКУ), що створить рівні конкурентні умови в промисловому виробництві харчових продуктів;
• звільнити до 31 грудня 2017 року, включно, від оподаткування ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, та підприємствами, які безпосередньо придбали вказані культури у таких сільськогосподарських виробників. Запровадження зазначеної норми надасть можливість збалансувати надходження до Державного бюджету та зніме питання щодо компенсації втрат бюджету від збереження спеціального режиму оподаткування для аграріїв;
• запровадити податок на розподілений прибуток для суб'єктів господарювання, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та є платниками ПДВ на загальних підставах. Оподаткування лише частини прибутку, яка вилучається з виробництва, буде сприяти поповненню обігових коштів підприємств та створенню максимально привабливого клімату для залучення інвестицій в АПК України;
• внести зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України з метою удосконалення функціонування системи електронного адміністрування ПДВ з урахуванням дії спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників, зокрема: запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування, оприлюднення інформації щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ; запровадження обов’язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв; незастосування до суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком па додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства фінансових санкцій за допущені у період з 1 січня 2016 року до набрання чинності запропонованих змін, помилок у податкових деклараціях.