Тенденція підвищення цін на газ, що спостерігається останнім часом, прогнозовані структурні кризи в цій галузі на тлі не сформованого світового газового ринку і сильної залежності від політичних ризиків газотранспортних мереж — усе це змушує країни ЄС шукати альтернативні шляхи для забезпечення власної енергобезпеки. І саме їх політичне керівництво вважає найважливішою справою збільшення частки відновлюваної енергетики, вагомою частиною якої стає біогазова галузь (http://biogas-energy.ru/articles/biogas-energetika-es/).

На сьогоднішній день відновлювані джерела енергії (ВДЕ) займають значне місце в енергобалансі країн світу. Як свідчать дані Міжнародного енергетичного агентства, 13,1% первинної енергії в світі в 2010 р. було вироблено з ВДЕ. Більшу частину з них склала біомаса — 9,9%.

Одним із важливих секторів ВДЕ в світі є виробництво та енергетичне використання біогазу. Лідером у виробництві біогазу можна вважати Європейську унію в цілому, і Німеччини зокрема. Загальне виробництво біогазу в ЄС у 2010 р. склало 10,9 млн. т н.е. (еквівалент 13,5 млрд. м3 природного газу), з них 6,7 млн. т н.е. вироблено в Німеччині. Загальна ж кількість біогазових установок в Європі перевищує 11 тис. одиниць. А в балансі виробництва електроенергії з ВДЕ в ЄС електроенергія з біогазу становить 4,5%. Згідно з офіційним прогнозом Єврокомісії по структурі виробництва електроенергії з ВДЕ в ЄС у 2020 р. частка електроенергії з біогазу становитиме близько 8%, перевищивши внесок малої гідроенергетики, геотермальної та сонячної енергетики, а також електроенергії з відходів (http://thekievtimes.ua/politics/235678-biogaz-ukrainskaya-perspektiva.html).

Пролітаючи над Німеччиною дивуєшся величезній кількості біореакторів і сонячних батарей (це окрема розмова) навіть у маленьких населених пунктах.

</p>

Сировиною для отримання біогазу може служити широкий спектр органічних відходів — тверді і рідкі відходи агропромислового комплексу, стічні води, тверді побутові відходи, відходи лісопромислового комплексу.

Дорожня карта із виробництва біогазу в країнах Євросоюзу показує можливість його виробництва в 27 країнах ЄС в 2020 р. в обсязі 29,43 млн. т н.е. (еквівалент 36,29 млрд. м3 природного газу). Для цього досить буде використовувати 35% всіх гнойових відходів тваринницьких ферм, і вирощувати енергетичні культури під біогаз на 5% сільськогосподарських земель. При цьому приблизно 3/5 обсягу біогазу планується виробляти з енергетичних культур, 1/5 — з гною, та ще 1/5 — з інших відходів і побічних продуктів промисловості та сільського господарства. За оцінками аналітиків, ринок біогазу продовжить стрімко розвиватися, заміщаючи інші енергоносії у загальній структурі енергетичного балансу європейських країн.

У цьому сенсі агропромисловий сектор України, виробляючи значні об'єми органічних відходів, потенційно володіє ресурсами для виробництва біогазу, здатними замінити 2,6 млрд. м3 природного газу на рік. При подальшому розвитку сільського господарства і широкому використанні рослинної сировини (силос, трави) цей потенціал може бути доведений за різними оцінками від 7,7 до 18 млрд. м3/рік у перерахунку на природний газ.

На жаль, сьогодні в Україні існують лише поодинокі приклади впровадження біогазових технологій. Перша з нині працюють на відходах тваринництва БГУ промислового типу була побудована в 1993 р. на свинофермі комбінату «Запоріжсталь». Після цього були запущені біогазові установки компаній «Агро-Овен», «Еліта», «Українська молочна компанія». Станом на 2012 р. на базі сільськогосподарських підприємств в Україні функціонували 4 біогазові установки. У цьому ж році «Миронівський хлібопродукт» розпочав роботи з будівництва біогазової установки на птахофабриці «Оріль-Лідер» Дніпропетровської області. Планує реалізувати біогазову програму з будівництва БГУ і компанія «Укрлендфармінг».

Потенційний обсяг біогазового ринку в Україні, на думку фахівців БАУ («Біоенергетичної асоціації України»), може бути освоєний протягом 10-20 років (до 2030 року). Але для реалізації ефективних енергетичних біогазових проектів важливо стимулювати виробництво електроенергії з біогазу, отриманого не тільки з відходів біомаси, а також зі спеціально вирощеного рослинної сировини. У цілому біогазовий ринок в Україні можна оцінити як перспективний, з досить широкою обізнаністю учасників, але він чекає на сигнали з боку держави (http://thekievtimes.ua/politics/235678-biogaz-ukrainskaya-perspektiva.html).

Заслуговує увагу ідея створення, так званих, сільськогосподарських кластерів. А саме, створення територіально-виробничих комплексів, об'єднаних ланцюжком переробки і використання продукції біогазових установок, що є оптимальним рішенням для підприємств АПК. Приклад принципової схеми функціонування сільськогосподарського кластера (подивитися).

Історія розвитку біогазових технологій - http://www.bio-energetics.ru/4/istorija.html 

Перспективи виробництва і використання біогазу в Україні - http://esco-ecosys.narod.ru/2008_2/art122.htm

У Раді створили «енергетичне лобі» (стан законодавчої бази України щодо поновлюваних джерел енергії) - http://m.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/u-radi-stvorili-energetichne-lobi 

"Зелена" енергетика в Україні - http://iknet.com.ua/uk/presentation/full/energetika 

З аналітичними, науково-популярними та інформаційними виданнями можна познайомитися на сайті - http://www.bio-energetics.ru/4/istorija.html 

Перспективи використання відходів сільського господарства для виробництва енергії в Україні. Аналітична записка Біоенергетичної асоціації України (скачати)