Оголошення
За наданням послуг з сертифікації товарів та оформлення висновків про походження для отримання ліцензії на експорт зернових звертайтесь за номером телефону 0508666056 Оксана ФЕДОТОВА, провідний фахівець УЕ і СТ
ПАРАСКОВІЯ ІВАНІВНА ПОЛЬСЬКА - МАТИ ЗОЛОТОГО РУНА ТАВРІЇ
Парасковія Іванівна Польська – відомий в Україні та за її межами вчений-селекціонер в галузі вівчарства, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, головний науковий співробітник ІТСР «Асканія-Нова». Її наукова 50-річна діяльність в Інституті степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» присвячена селекції і генетики овець, технології ведення племінного вівчарства, розробці методології формування високопродуктивних вітчизняних генотипів у малих замкнутих популяціях і виведення нової м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, а також науковому забезпеченню галузі вівчарства в Україні при збереженні традицій і розвитку наукової школи академіків М.Ф. Іванова і Л.К. Гребеня.
Творчий храм Парасковії Іванівни – Асканія-Нова, її натхнення – вівчарство, її вчителі – академіки Михайло Федорович Іванов і Леонід Кіндратович Гребень. Творчий шлях її був тернистий і пролягав через пізнання, сумніви і роздуми у боротьбі за досягненням мети: щоб у людей завжди була «душа сита», а у ближнього – «кожух і свита».
На протязі творчої діяльності вона безперестанно стверджує, що вівця – унікальна священна тварина, а найменш енерговитратна галузь – вівчарство – це здоров’я нації і безпека держави.
Польська народилася 11 серпня 1930 року в родині селянина в селі Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області.
В 1931 році її батьки з 10-річним сином Федором, трирічною донькою Надією і однорічною Парасковією переїхали до м. Запоріжжя, де вона потім навчалась у середній школі № 41. Батько працював на Запорізькому алюмінієвому заводі, а мати доглядала дітей і одночасно працювала прихожою робітницею у заможних.
Життєві і філософські погляди Парасковії Іванівни сформувалися під впливом її матері Олександри – чуйної, щиросердечної, православного сповідування, яка довгий час до заміжжя працювала домашньою робітницею у сім’ї вельми порядного священика.
У період німецької окупації під час Великої Вітчизняної війни родину Польської переслідували з-за добровільного служіння її брата Федора на Балтійському військово-морському флоті з 1939 р. Тому сім’я в 1941 році переїхала із Запоріжжя в с. Вербове Запорізької області, де Парасковія в 1943-1945 рр. працювала на різних роботах. В 1946 році дівчина закінчила 7 класів Новотроїцької неповної середньої школи № 40, в 1947-1948 рр. працювала ученицею калькулятора їдальні № 1 відділу робітничого постачання заводу «Дніпроспецсталь» і одночасно навчалася у середній школі робочої молоді № 8.
У 1949 році Польська вступила до Дніпропетровського сільськогосподарського інституту на зоотехнічний факультет, де протягом п’яти років була членом науково-студентського товариства і приймала активну участь у художній самодіяльності, а також міжвузівських спортивних змаганнях з волейболу і баскетболу.
На формування наукових інтересів Парасковії Іванівни вплинули професори К.Б. Свєчин – декан зоотехнічного факультету, В.Ф. Матусевич, П.А. Плюйко, М.О. Селех – директор інституту, О.Т. Лисенко та ін.
В 1954 році вона успішно захистила дипломну роботу, яку виконала в колгоспі ім. Орджонікідзе Нікопольського району, Дніпропетровської області, на тему «Двопроміжний розпорядок дня для великої рогатої худоби» і отримала диплом з відзнакою.
Після закінчення інституту Парасковія Іванівна відмовилась від вступу до аспірантури до професора К.Б. Свєчина, бо вирішила набути фахові знання вченого зоотехніка на виробництві.
У зв’язку з загибеллю брата Федора під час виконання бойового завдання (12.08.1944 р. півострів Рибачий Північного моря) Парасковія Іванівна після закінчення інституту всі турботи щодо догляду старих батьків взяла на себе. Доглянула свого батька до 89 років, матір – до 86 років, виховала племінниць (дочок старшої сестри Надії, яка працювала на Запорізькому шлакоблочному заводі) – Наталію – кандидата біологічних наук, яка живе і працює в Асканії-Нова і Євгенію, яка подарувала Парасковії Іванівні шестеро внучок і трьох онуків, які є її радістю і турботою (живе і працює в м. Запоріжжя).
В 1954-1955 рр. згідно з направленням інституту Польська працювала зоотехніком Хортицької МТС Запорізької області щодо обслуговування колгоспу ім. Хрущова. За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства в 1955 році її направляють у Москву як учасника Всесоюзної виставки, обирають народним депутатом Запорізької обласної Ради і переводять головним зоотехніком Комунарівської МТС Черніговського району Запорізької області, де працює до моменту реорганізації МТС (15.06. 1958 р.).
В 1958-1959 рр. згідно з переводом Запорізького облсільгоспуправління Польська працює головним зоотехніком Черніговської районної інспекції сільського господарства, яка була реорганізована на базі чотирьох МТС і обслуговувала 28 радгоспів й колгоспів.
З січня по липень 1958 року згідно з направленням Запорізького облсільгоспуправління Парасковія Іванівна навчалась у Вищій школі бонітерів з вівчарства при інституті тваринництва степових районів ім. акад. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», яку закінчила з відзнакою (рег. №225). За відмінні знання і здібності до глибокого мислення, аналізу і синтезу фактів вона була рекомендована до аспірантури.
В 1959 по 1962 рр. майбутній кандидат сільськогосподарських наук навчалась в аспірантурі цього ж інституту під керівництвом акад. Гребеня. Завдяки наполегливому проханню наставника до Української академії аграрних наук і Міністерства сільського господарства України Польській, після закінчення аспірантури, в 1962 році дають направлення в інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», де вона працює старшим науковим співробітником відділу вівчарства (1968-1980 рр.), завідувачем лабораторії кросбредного вівчарства (1980-1992 рр.), завідувачем відділом вівчарства (1992-2005 рр.), з 2006 року – головний науковий співробітник.
Набутий Парасковією Іванівною досвід роботи на виробництві і одержані поглиблені спеціальні знання в період навчання у Вищій школі бонітерів-вівчарів та аспірантурі дозволили їй сформуватись науковцем широкого профілю як з питань селекції, генетики і вовнознавства, так і вирішенню проблем щодо розробки норм годівлі високопродуктивних овець, технології ведення племінного і товарного вівчарства з урахуванням взаємодії «генотип-середовище», а також виробництва високоякісної продукції вівчарства: м’яса, молока і незамінної сировини – вовни, овчин, смушків.
На формування наукових поглядів Польської з питань породоутворення і наукового забезпечення галузі вівчарства вплинув її науковий керівник академік Л.К. Гребень, як в період її аспірантської підготовки (1959-1962 рр.), так і подальшої сумісної праці протягом майже 20 років.
Кандидатська дисертація та робота Парасковії Іванівни на тему: «Схрещування цигайських і асканійських маток з баранами скороспілих м’ясних порід для збільшення виробництва ягнятини», яку вона успішно захистила на засіданні вченої Ради зоотехнічного факультету Української сільськогосподарської академії у 1968 році, за об’ємом проведених досліджень (вивчено 15 варіантів схрещування) і їх глибиною щодо теоретичної і практичної наочності відповідала вимогам докторської дисертації і є значним вкладом у зоотехнічну науку і практику, виконана після аспірантської підготовки науково-дослідна робота є зразком розвитку теорії породоутворення і вирішення народногосподарської проблеми щодо створення нового м’ясо-вовнового напряму вівчарства в Україні та інтенсифікації галузі. Її велика заслуга полягає в тому, що вона не тільки розробила методи виведення унікальних генотипів, але й практично в результаті багаторічної цілеспрямованої наукової і селекційно-племінної роботи створила і впровадила у виробництво два інтенсивних типи овець, які за рівнем комбінованої продуктивності не мають аналогів на світовому ринку племінних ресурсів.
Нові типи створено на базі генотипів 65 породних поєднань колекційного стада інституту «Асканія-Нова», продуктивності виходу ягнят на 100 вівцематок 70,5%, середній настриг чистої вовни 1,62 кг при виході чистого волокна 43%.
За період майже 30-річного породотворчого процесу Польською виведено у малих закритих популяціях асканійських м’ясо-вовнових овець з кросбредною вовною з високою адаптаційною здатністю при плодючості маток 142-183% і молочності за 4 місяці лактації 201 кг (макс.417 кг), живій масі 77-79,9 кг (макс. 132 кг), настригу чистої вовни 4,8-5,6 кг (макс. 8,8 кг) довжиною 14-15 см (макс. 23) при виході чистого волокна 68% (макс.83,1%) і виробництва м’яса на вівцематку 65-78 кг. Жива маса баранів-плідників 123,3-136,8 кг (макс.178 кг) довжина вовни 18-19 см (макс. 25 см) при виході 72-73% (макс. 83,2%). Маса тушок ягнят у 4-місячному віці – 15-23 кг, в 9-місячному – 25,5-29,2 кг з високими смаковими якостями м’яса.
Виведені Польською П.І. український породний тип овець радянської м’ясо-вовнової породи – асканійські кросбреди (апробований у 1990 р., а.с. №5239) та асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною (апробований у 1995 р., а.с. №№ 1168, 1161, 1193, 1206, 1218, 1229, 1240) включені в державну програму «Вівчарство-2010» як вітчизняний поліпшувачий генофонд для створення нових порід і типів, підвищення продуктивності овець і поліпшення якості продукції.
Докторська дисертація Польської на тему: «Методи виведення, удосконалення і використання асканійських м’ясо-вовнових овець», яка успішно захищена у Всесоюзному інституті тваринництва у 1990 році, є значним внеском у зоотехнічну науку та практику породотворчого процесу у вівчарстві, розвиває і поглиблює традиції відомої за межами України селекційної школи академіків М.Ф. Іванова і Л.К. Гребеня.
Вершиною наукової творчості Парасковії Іванівни стало виведення асканійської м’ясо-вовнової породи овець шляхом використання поліпшуючого генофонду – створення нею інтенсивних типів овець, які експертами визнані унікальними з принципово новим поєднанням основних селекційних ознак, що не має аналогів у практиці світового вівчарства.
Нову породу експертною комісією визнано як селекційне досягнення і рекомендовано затвердити його під назвою «асканійська м’ясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною з п’ятьма внутріпородними типами» (акт державної апробації 31.05.2000 р.). Породу затверджено наказом Мінагрополітики і УААН № 315/37 від 08.05.2007 р.
Використання нової породи для зміни напряму вівчарства в Україні з вовнового на м’ясо-вовновий та формування конкурентоспроможності галузі дозволяє відмовитись від імпорту племінних баранів і зекономити значні державні валютні кошти.
Польська П.І. є автором більше 280 наукових статей, методичних рекомендацій, книг, технічних проектів з питань породоутворення, удосконалення та реалізації генетичного потенціалу селекційних досягнень у галузі вівчарства.
Протягом всієї наукової діяльності Парасковія Іванівна виконує обов’язки наукового секретаря та заступника голови координаційної ради Державної науково-технічної програми «Вівчарство», співвиконавцями якої є 12 науково-дослідних інститутів, обласних дослідних станцій і вузів, здійснюючи наукове забезпечення галузі, з 1980 року вона очолює наукову школу академіків М.Ф. Іванова та Л.К. Гребеня, 1993-1998 рр. – член ВАКу при Кабінеті Міністрів України.
Польською П.І. розроблено понад 25 селекційно-генетичних програм з вівчарства державного та регіонального рівня. Вона вирішує проблеми створення і використання імпортозамінного вітчизняного генофонду для формування конкурентоспроможності галузі вівчарства в Україні.
За період виконання науково-дослідної роботи з 1962 р. по теперішній час доктор сільськогосподарських наука читала лекції і вела практичні заняття у Асканійській вищій школі підвищення кваліфікації спеціалістів з виробництва продукції вівчарства на базі інституту тваринництва «Асканія-Нова» згідно з програмами підготовки зоотехніків-бонітерів вищої кваліфікації, зоотехніків-селекціонерів, керівників вівчарських господарств, бригадирів вівцеферм, інструкторів по швидкісному стриженню овець, вовнознавців та техніків штучного осіменіння овець. За 45 років викладацької діяльності з її участю підготовлено понад 30 тисяч спеціалістів для галузі вівчарства України.
Розроблені Парасковією Іванівною методи виведення, удосконалення і використання інтенсивних типів асканійських м’ясо-вовнових овець з кросбредною вовною включено до програми підготовки спеціалістів у вищих учбових закладах. Під її керівництвом пройшли виробничу практику понад 850 студентів із різних регіонів Радянського Союзу.
Завдяки використанню генетичного матеріалу селекції доктора Польської в Україні, Росії, Білорусі, Молдові захищено понад 30 кандидатських дисертацій. Вона підготувала чотири кандидата с.-г. наук, ще одна аспірантка завершує оформлення дисертації.
Польська П.І., як фахівець-патріот, неодноразово протягом останніх років ставила питання перед Урядом про надання державної підтримки для збереження унікального вітчизняного генофонду галузі вівчарства в Україні.
За значний внесок у розвиток зоотехнічної науки та активне впровадження результатів досліджень у виробництво, а також за значні досягнення у збереженні генофонду, створення нових порід сільськогосподарських тварин П.І. Польська нагороджена у 1996 р. Почесною відзнакою Президента України (№ 651), Почесними грамотами Української академії аграрних наук (2000 р.), Міністерства аграрної політики України (1996, 2000 рр.), Кабінету Міністрів України (2002 р.), ювілейною медаллю «50 лет победы в Великой Отечественной войне» (1995), медаллю «За долголетний добросовестный труд» (1987), ювілейною пам’ятною медаллю академіка М.І. Вавілова (1987), медалями «Изобретатель СССР» (1990), «За трудовое отличие» (1971) та «За доблестный труд» (1970). Вона є багаторазовим Лауреатом державних виставок досягнень народного господарства у м. Москві та м. Києві. А також за цикл наукових праць з теорії породоутворення у тваринництві їй присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 1999 року.
Основні наукові праці П.І. Польської:
- Польская П. И. Гистологическое исследование диаметра мышечных волокон у овец цигайской и асканийской пород и их помесей/ П. И. Польская// Овцеводство. – К.: Урожай, 1967. - № 4. – С.85 –90.
- Польская П. И. Скрещивание цигайских и асканийских маток с баранами скороспелых мясных пород для увеличения производства ягнятины: Автореф. дисс. канд. с.-х. наук/ П. И. Польская .- К., 1968. – 31 с.
- Польская П. И. О взаимосвязи мясной и шёрстной продуктивности у помесных овец/ П. И. Польская // Вопросы генетики и селекции животных. – К., 1974. – С. 76-80.
- Польская П. И. Рекомендации по созданию кроссбредного овцеводства на Украине/ П. И. Польская - К., 1977. – 20 с.
- Польская П. И. Продукция овцеводства/ П. И. Польская// В кн. Справочник по качеству продукции животноводства. – К.: «Урожай», 1979
- Польская П. И. Методические рекомендации по использованию асканийских кроссбредных овец в южной зоне УССР/ П. И. Польская. – Херсон, 1984.- 27 с.
- Польская П. И. Методические рекомендации по использованию асканийских черноголовых овец/ П. И. Польская. – Херсон, 1985.- 33 с.
- Польская П.И. Методы выведения, совершенствования и использования асканийских мясо-шёрстных овец: Автореф. дис. докт. с.-х. наук/ П. И. Польская . – Дубровицы Московской области, 1990.- 36 с.
- Польська П.І. та ін. Селекція і продуктивність асканійських м’ясо-вовнових овець/ П. І. Польська// Вівчарство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник.-К.: Урожай,1993 - Вип.27. – С.18-24.
- Польская П.И. Качественное преобразование овцеводства/ П. И. Польская// В кн.: Преобразование генофонда пород. – Киев, «Урожай», 1990;
- Польська П.І. Довідник чабана/ П. І. Польська та ін. – К.: Урожай, 1991. – 94 с.
- Польська П.І. Зоотехнічні і ветеринарні правила вирощування племінних ремонтних баранців і ярок: технологічний проект/ П. І. Польська та ін. – К.: Україна, 1993. – 15 с.
- Польська П.І. Продуктивність і племінні якості асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами/ П. І. Польська// Вівчарство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник.-К.: Урожай, 1995.- Вип.28 -. С.19-26.
- Польская П. И. Развитие учения академика М.Ф. Иванова по породообразованию в овцеводстве/ П. И. Польская // Матеріали міжнар. конф. присвяченої 125-річчю від дня народження М.Ф. Іванова. – К.: Асоціація «Україна», 1996. – С.16-20.
- Польська П.І. Наукове забезпечення та проблеми вівчарства/ П. І. Польська // Вівчарство: Респ. міжвід. тематичний зб. – К.: Урожай, 1995. – Вип.28. – С.3-9.
- Польська П.І. Основні напрями племінної роботи з різними породами овець України/ П. І. Польська // Науково-виробничий бюлетень «Селекція, число четверте. - К..1997.
- Польская П.И. Использование селекционных достижений в овцеводстве для формирования конкурентоспособной отрасли в Украине/ П. И. Польская // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Київ:»Аграрна наука», 1998. – Вип. 30
- Польська П.І. Селекційні досягнення з вівчарства/ П. І. Польська// Вісник аграрної науки .- 2000 р. - № 12
- Польська П.І. Нові методологічні аспекти породотворчого процесу у вівчарстві/ П. І. Польська// В кн.: Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. – Київ: «Логос», 2001.
Література про життя та діяльність
П.І. Польської
Туринський В.М. Польська Парасковія Іванівна/В. М. Туринський// Видатні-селекціонери у тваринництві. – К: Аграрна наука, 1997. – Книга Перша. - С. 169-171
Рябко В.М. Польская Прасковия Ивановна/ В. М. Рябко, В. М. Туринский// Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова. – К.: Аграрна наука, 2001.- С.131-132