1/9 

   

1. Назва інноваційного проекту
Виробництво яловичини з використанням генотипів південної м'ясної породи великої рогатої худоби.

2. Інноваційна продукція
2.1. Генотипи південної м’ясної породи – інноваційний продукт селекції.
2.2. Яловичина, отримана від використання генотипів південної м’ясної породи – інноваційного продукту селекції.

3. Переваги інноваційного продукту
3.1. Південна м'ясна порода - являє собою інноваційний продукт селекції, створений на новій методологічній основі з застосуванням методу міжвидової гібридизації. За продуктивністю не поступається кращим породам м'ясної худоби вітчизняної і світової селекції, а за пристосованістю до екстремальних факторів степової зони значно перевищує останні (табл. 1).
3.2. Низька матеріало- та енергоємність технології розведення, вирощування та відгодівлі тварин. В зв’язку з високою стійкістю до високих (+35-40ºС) та низьких (до -30ºС) температур тварини породи не потребують капітальних приміщень та енергомісткого обладнання. Тварини можуть утримуватися на пасовищах протягом 280-330 днів. В негоду (снігопад, ожеледь, зливи, заметілі) тварин можна утримувати в тристінних навісах. Витрати на розведення та утримання тварин в 12-15 разів нижчі, ніж в молочному скотарстві та свинарстві.
3.3. Отримання високих приростів живої маси при максимальному використанні грубих та пасовищних кормів та мінімальному використанні концентратів (18-20% поживності раціону).

3.4. Стійкість тварин породи до найбільш небезпечних зоонозних захворювань, що наносять збитки тваринництву і являють небезпеку для людей і навколишнього середовища (туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, кровопаразитарні хвороби), а  молодняку до легеневих та шлунково-кишкових захворювань. Розведення тварин типу забезпечує:
- безпеку обслуговуючого персоналу та інших мешканців господарств від зараження небезпечними зоонозами;
- безпеку територій розведення худоби від зараження збудниками небезпечних зоонозів (території ферм, тваринницькі приміщення, пасовища, скотопрогони, місця водопою, тощо);
- отримання безпечної продукції (яловичина, шкіри, субпродукти);
- економію коштів і матеріальних засобів на проведення лікувальних заходів, а також попередження збитків від падежу молодняку та бракування тварин з причин захворювання зоонозами.

4. Причини, що спонукали проведення наукових розробок
4.1. Створення галузі м’ясного скотарства, для чого необхідно було виведення генотипів м'ясної худоби стійких до екстремальних екологічних умов степової зони та захворювань, а також ефективно використовуючих природні та штучно створенні біоценози зони.
4.2. Створення імпортозамінюючої бази генетичних ресурсів (бугаї, телиці, нетелі, спермопродукція, ембріони) з метою розведення чистопорідних та гібридних стад м’ясної худоби та скорочення імпорту генетичних ресурсів.
4.3. Розробка матеріало- та енергоощадних технологій виробництва яловичини та генетичних ресурсів з використанням створених генотипів.
4.4. Охорона навколишнього природного середовища при розведенні, відтворенні та виробництві яловичини з використанням інноваційного продукту селекції.

5. Мета проекту
5.1. Створення галузі м’ясного скотарства.
5.2. Отримання вітчизняних генетичних ресурсів високої племінної та продуктивної якості (бугаї, телиці, нетелі, спермопродукція, ембріони) для створення галузі м’ясного скотарства та скорочення імпорту генетичного матеріалу.
5.3. Отримання прибутку при розведенні генотипів південної м’ясної породи за рахунок виробництва і реалізації яловичини та генетичних ресурсів.
5.4. Економія матеріало- та енергоресурсів.

6. Конкурентні переваги
6.1. Низька матеріало- та енергоємність виробництва.
6.2. Економія концентрованих кормів при виробництві яловичини.
6.3. Стійкість до екологічних умов зони (висока теплостійкість та природна резистентність тварин, здатність ефективно використовувати природні та створені біоценози, висока ефективність використання вегетативних кормів). Створені генотипи мають найвищий рівень теплостійкості у порівнянні з іншими породами молочної і м’ясної худоби, які розводяться на Європейському континенті, що є актуальним в умовах інтенсивного теплового навантаження.
6.4. Висока продуктивність при розведення в умовах інтенсивного теплового навантаження.
6.5. Стійкість до захворювань, які наносять найбільші збитки худобі (бруцельоз, лейкоз, туберкульоз, кровопаразитарні хвороби) і являють загрозу для обслуговуючого персоналу.
6.6. Збереження навколишнього природного середовища.
6.7. За продуктивністю генотипи південної м’ясної породи не поступаються кращим породам вітчизняної та зарубіжної селекції (абердин-ангус, герефорд, санта-гертруда, шортгорн), а за пристосованістю до екологічних умов зони та стійкістю до захворювань значно перевищують останні.

7. Виконавці проекту
Проект може бути реалізованим в спеціалізованих господарствах з виробництва яловичини, а при деталізації параметрів виробництва – в фермерських та індивідуальних селянських господарствах.

8. Ринки збуту
На даний час дефіцит виробництва яловичини в Херсонській області становить 32769 т або 85%. Ситуація на ринку м'ясних ресурсів загострюється у зв’язку з загальною економічною кризою, а також неконтрольованим знищенням великої рогатої худоби.
Дефіцит яловичини вітчизняного виробництва компенсується імпортом з-за кордону м'яса технологічної обвалки, яке має незадовільну якість, часто не відповідає санітарним нормам, що шкодить здоров'ю людей і загрожує безпеці держави.
Тому організація виробництва м'яса–яловичини від спеціалізованих м'ясних порід є нагальною потребою ринку не лише в Херсонській області, а й за її межами, особливо в східних районах України.
Значний дефіцит яловичини на ринках Російської Федерації дає можливість експорту цієї продукції особливо з прикордонних східних областей України. Стимулюючим чинником експорту яловичини до Росії є рівень роздрібних цін, який в 1,5-2 рази вищий ніж в Україні.
Виробництво екологічно чистої яловичини в умовах органічного агровиробництва за стандартами СОТ дає можливість реалізувати таку продукцію на світових ринках.
Конкуренція на ринку.
На даний час конкуренція на вітчизняних ринках м'ясних ресурсів відсутня через низькі обсяги виробництва продукції.
Відсутня конкуренція і на ринку племінних ресурсів, оскільки в Україні є лише два племінних господарства з розведення тварин південної м'ясної породи – ДПДГ АДСДС ІЗЗ НААН «Асканійське» Каховського району Херсонської та ТОВ ВНФ «Зеленогірське» Любашівського р-ну Одеської областей.
Тому, організовуючи таке господарство, можна сподіватися на захоплення основних ринків м'ясних ресурсів. Особливо привабливими в цьому відношенні є ринки екологічно чистої продукції, де можна установити монополію у квотах та ціновій політиці на м'ясо-яловичину та генетичні ресурси (племінний молодняк).
Насиченість ринку м’ясом-яловичиною в Херсонській області на даний час становить 15%, дефіцит становить 32769 т (85%).
Сегмент ринку виконавця може складати по роках від 5 до 40%, решта - сегмент ринку конкурентів.
Аналіз ринку м'ясних ресурсів зроблено на основі даних ЦСУ Херсонської області.

9. Витрати на виконання інноваційного проекту
Загальна кошторисна вартість інноваційного проекту становить 4500 тис.грн.
Кошторис витрат для реалізації проекту наводиться в таблицях 2 і 3, потреба в персоналі та заробітній платі наведена в таблиці 4.

Таблиця 2. Кошторис інноваційного проекту

10. Виробництво продукції та надходження коштів
Виробництво продукції та надходження коштів при реалізації проекту наводяться в таблицях 5 і 6.
Наведенні дані показують, що при організації господарства за даним проектом надходження продукції почнеться у 2016 р. Повна окупність вкладених коштів після сплати податків від прибутку наступить у 2021 р. В цьому ж році крім окупності інвестицій буде отримано 327,3 тис. грн. чистого прибутку. До завершення проекту (2024 р.) буде отримано ще 14699,0 тис. грн., а всього чистий прибуток становитиме 15026,3 тис. грн. Таким чином, на кожну інвестовану в проект гривню буде отримано 3,34 грн. чистого прибутку.
За період освоєння проекту надходження до  бюджету становитимуть 2245,1 тис. грн. 

11. Джерела фінансування (тис.грн.):
Власні кошти – 1500,0 тис. грн.
Кошти держбюджету на придбання племінних тварин – 736,0 тис.грн.
Заємні кошти (кредити) – 2264,0 тис.грн.
Усього: 4500,0 тис.грн.

Таблиця 3. Витрати на організацію виробництва (тис.грн.)

Таблиця 4. Розрахунки потреби в персоналі та заробітній платі (тис.грн.)

Таблиця 5. Обсяг виробництва, що планується (тис.грн.)

Для виробництва продукції в запланованих обсягах не потрібні капітальні приміщення. Тварини можуть знаходитися на протязі всього року на відкритих майданчиках з достатньою кількістю підстилки (кургани).
Період утримання тварин на пасовищах – 300-330 днів.

Таблиця 6. Фінансовий план проекту (тис.грн.)

12. Основні виробничі показники ефективності проекту
Основні показники розвитку виробництва наведені в таблиці 6, з якої видно, що за роки освоєння проекту виробництво і реалізація яловичини зросте з 12 т в 2016 р. до 300 т в 2024 р., тобто в 25 разів, а вирощування та реалізація генетичних ресурсів з 15 голів (2016 р.) до 150 голів (2024 р.), або в 10 разів. Це забезпечить збільшення обсягів реалізації з 410,7 тис. грн. у 2016 р. до 8672,0 тис. грн. у 2024 р., або в 21 раз, і отримання чистого доходу в сумі 15026,3 тис.грн. Окупність кожної інвестованої в проект гривні становитиме 3,34 грн. До бюджету всіх рівнів буде внесено 2245,1 тис.грн. податку з прибутку.

13. Ефективність проекту
13.1. Економічна ефективність проекту.
Економічна доцільність проекту зумовлена біологічними особливостями інноваційного продукту – південної м'ясної породи та застосовуваною технологією відтворення, розведення худоби і виробництва яловичини. Низька матеріало- та енергоємність технології розведення, вирощування та відгодівлі тварин зумовлена їх високою стійкістю до високих (+35-40ºС і вище) та низьких (-30ºС) температур, в зв’язку з чим тварини не потребують капітальних приміщень та енергомісткого обладнання. Тварини можуть утримуватися на пасовищах протягом 280-330 днів, а в негоду (снігопад, ожеледь, зливи, заметілі) їх можна утримувати в тристінних навісах. Витрати на розведення та утримання худоби інноваційного продукту в 12-15 разів нижчі ніж в молочному скотарстві та свинарстві.
Високі прирости живої маси (до 1000 г) у тварин інноваційного продукту можна отримувати за рахунок грубих та соковитих кормів при мінімальному споживанні концкормів (18-20% поживності раціону), в той час, як інші генотипи м'ясної худоби для отримання таких же приростів споживають до 35-40% концкормів, собівартість яких в 4-6 разів вища, ніж грубих та соковитих кормів.
Тварини інноваційного продукту стійкі до найбільш небезпечних захворювань, що забезпечує економію коштів і матеріальних засобів на проведення лікувальних заходів, а також попередження збитків від падежу молодняку та бракування тварин з причин захворювання зоонозами.
Реалізація проекту в запланованих обсягах дасть можливість на рік освоєння проекту реалізувати 300-350 т яловичини та 150-160 голів племінного молодняка на суму 8600,0 тис.грн. За термін освоєння проекту буде вироблено і реалізовано 924 т яловичини та 760 голів племінного молодняку на суму 29741,5 тис.грн.
Економічна доцільність проекту полягає не лише в насиченості ринку яловичиною, але й в виробництві та реалізації імпортозамінюючих генетичних ресурсів (племінні телиці, нетелі, бугаї, сперма, ембріони) високої племінної та продуктивної цінності. Реалізація проекту забезпечить вітчизняний ринок племінних ресурсів в південній зоні на 100% генетичним матеріалом, що виключить необхідність імпорту племінної худоби.
Термін окупності проекту
Термін окупності проекту починається з третього року. Повна окупність проекту наступить в першій половині 2021 року. З другої половини 2021 року реалізація проекту забезпечить надходження прибутків господарству та податків і платежів до бюджету. За роки реалізації проекту буде отримано 15026,3 тис.грн. прибутків, до бюджету та позабюджетних фондів буде перераховано 2245,1 тис.грн.
Реалізація проекту забезпечить зниження собівартості 1 кг яловичини з 15,47 грн. в перший рік отримання продукції до 10,43 грн. на рік освоєння проекту.
Окупність кожної вкладеної у виробництво гривні при освоєнні проекту становитиме 3,34 грн., а виробництво кожного кілограма яловичини забезпечить прибуток господарству 5,14 грн.
Обсяг виробництва продукції на одного постійного робітника становитиме на рік освоєння проекту 238,8 тис.грн.
В підсумку реалізація проекту в конкретному населеному пункті забезпечить виконання бюджетних зобов’язань по платежах до бюджету та позабюджетних фондів.
13.2. Соціальна ефективність проекту.
В процесі реалізації проекту до 2024 року буде створено 24 робочих місця постійних робітників та службовців. На час проведення сезонних робіт (проведення отелень корів, парування, перегони худоби, заготівля кормів) будуть залучатися тимчасові робітники 8-12 осіб.
В процесі реалізації проекту будуть створені умови безпечної праці та щорічне підвищення рівня заробітної плати на 5-10%. Для постійних робітників будуть розроблені умови акордної оплати праці в залежності від рівня середньодобових приростів живої маси, збереження молодняка та виробництва яловичини.
Виробництво яловичини в запланованих обсягах проекту забезпечить насичення ринку яловичиною 3-5 адміністративних районів, а племінними ресурсами всю зону. При подальшому розширенні виробництва, організації переробки живих тварин хоча б до рівня фасування та пакування за сортами і реалізації продукції в такій формі можна збільшити кількість працюючих на 8-10 осіб, розширити ринок реалізації та збільшити прибутки на 25-40%.
Розширення зони виробництва яловичини зумовить скорочення імпорту і насиченість ринку власною продукцією, а в подальшому працювати на експорт до Російської Федерації та інших країн, де цей ринок необмежений.
При наявності продукції і її відповідності стандартам можливо установити прямі зв’язки на експорт яловичини.
13.3. Екологічна ефективність проекту.
Степова зона України – зона ризикованого землеробства з високою розораністю ґрунтів (до 98%), відсутністю природних та культурних пасовищ, що веде до втрати природної родючості ґрунтів, зменшення врожаїв сільськогосподарських культур та необхідністю використовувати високі дози мінеральних добрив, особливо азотних.
Реалізація проекту спрямована на відновлення та підтримку оптимального стану екосистем на соціальному, екологічному та економічному рівнях шляхом створення культурних пасовищ і випасання на них худоби протягом 280-330 днів на рік. Пасовищна технологія утримання худоби зумовить підвищення природної родючості ґрунтів за рахунок органічних добрив (екскременти тварин), залуження розораних територій та відновлення природних біогеоценозів.
Саме пасовищне утримання худоби є найбільш ефективним засобом відновлення та збереження природних біоценозів та отримання високої продуктивності тварин. Пасовищна технологія утримання тварин – один з основних елементів органічного агровиробництва при отриманні тваринницької продукції, що є однією з основних вимог при вступі до СОТ і відповідності технологій та продукції стандартам СОТ.
Для реалізації проекту немає необхідності будувати капітальні очисні споруди, оскільки 8-10 місяців тварини знаходяться на пасовищах, решту часу – на вигульно-кормових майданчиках. При вигоні тварин на пасовища гній з загонів вигортається і кагатується для біологічного обеззаражування. Через 4,5-6 міс. він використовується як органічне добриво.
Таким чином, при розведенні та утриманні м'ясної худоби не виявлено негативного впливу на оточуюче природне середовище.
Виконання інноваційного-проекту забезпечить екологічну безпеку людей, тварин, тваринницьких ферм, скотопрогонів, місць водопою, забезпечить відновлення родючості ґрунтів та агробіоценозів, створить об’єктивні умови для впровадження органічного агровиробництва і отримання екологічно чистої яловичини, яка відповідає стандартам СОТ.

13.4. Інші види ефектів.
Генотипи інноваційного продукту стійкі до найбільш небезпечних хвороб, що наносять збитки тваринництву і являють небезпеку для людей і навколишнього середовища (туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, кровопаразитарні хвороби), а молодняку  - до легеневих та шлунково-кишкових захворювань.
Розведення цих генотипів забезпечує:
- безпеку обслуговуючого персоналу та інших мешканців господарства від зараження небезпечними зоонозами;
- безпеку територій розведення худоби від зараження збудниками небезпечних зоонозів (території ферм, пасовища, скотопрогони, місця водопою, тощо);
- отримання безпечної продукції (яловичина, шкіри, субпродукти).

14. Інтелектуальна власність
Південна м’ясна порода великої рогатої худоби є інтелектуальною власністю колективу співробітників ІТСР «Асканія-Нова». Порода затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України та української академії аграрних наук від 16 січня 2009 р. №26/03 «Про затвердження південної м’ясної породи великої рогатої худоби та її внутрішньопородних селекційних формувань». Згідно цього наказу породу визнано новим селекційним досягненням у тваринництві.
У зв’язку з відсутністю в Україні закону про інтелектуальну власність у тваринництві патент на дане селекційне досягнення відсутній.