Рибачок Сергій

- З чого починалася компанія «Амалтея» і як Ви прийшли до ідеї реалізації саме такого напрямку в своєму бізнесі ?

Коли в країні після розпаду Радянського Союзу настали складні часи й розраховувати на державу вже було неможливо, ми з однокласниками Оленою й Юрієм організували свій бізнес. У роки тотальної розрухи без зв'язків, первинного капіталу й досвіду займатися бізнесом було складно. Свій перший капітал ми заробили на продажу безалкогольних напоїв і кондитерських виробів. Наступним етапом стали виробництво й продаж дефі­цитних і конкурентоспроможних на той час кольорових теле­візорів. Але, після введення урядом України 10% акцизу на їх продаж у 1996 році, змінилися конкурентні умови на користь імпортної продукції. Ми були змушені закрити виробництво, піс­ля чого вирішили зайнятися торгівлею продуктами харчування - цукром і борошном. Завдяки тісному контакту з їх виробниками ми зрозуміли, що у джутових і льняних мішках, що були оборот­ною тарою, збиралося безліч мікроорганізмів і бруд, які істотно впливали на якість самого харчового продукту. І це була вели­чезна проблема, враховуючи обсяги ринку України в цій галузі. Розв'язати її можна було лише завдяки використанню поліпропі­ленової упаковки, яку в Україні в той час ніхто не виробляв. Ми вирішили поступово зайняти цю нішу.

- Для організації нового виробництва Ви обмеж­илися власним капіталом або залучали додаткові кошти?

Пошуки первинного капіталу для організації такого складного і дорогого за вартістю обладнання й інфраструктури виробництва тривали три роки - з 1996 по 1998. У 1998-му ми звернулися до укра­їнського представництва Європейського банку ре­конструкції та розвитку і, нарешті, «Амалтея» отримала на реалізацію проекту кредит у розмірі 1,5 млн. дол. З червня 1999 року вже протягом чо­тирнадцяти років завод із виробництва поліпропі­ленової упаковки працює цілодобово і безперерв­но. Спочатку ми виготовляли по 10 млн. мішків за рік, пізніше наростили їх випуск до ЗО млн. мішків. Наступна межа - 36-38 млн. одиниць продукції на рік. Таких обсягів виробництва та збуту аналогій­ної продукції сьогодні не має жодне підприємство в Україні. Крім того, «Амалтея» - єдина компанія, яка експортує 45% своєї продукції за кордон. Гео­графія наших поставок охоплює 100 країн світу, в тому числі Італію, Францію, Німеччину, Голландію, Грецію, Туреччину, Алжир, Туніс, Білорусь та ін. Нещодавно Український національний комітет Між­народної торгової палати визнав нашу компанію одним із кращих експортерів 2013 року. Крім того, ми входимо до двадцятки найбільших підприємств області.

- У чому полягають унікальність і конкурентні пе­реваги Вашої продукції?

На нашому заводі встановлено найсучасніше австрійське обладнання, що дає можливість випус­кати круглоткане полотно для виробництва мішків, різних за об'ємом, щільністю, видом отвору горло­вини та зовнішнім оформленням. Машина флексографії дозволяє наносити малюнок до чотирьох ко­льорів із однієї або. з двох сторін згідно з вимогами покупця. Готові вироби пакуються по 500 або 1000 штук зі 100-відсотковою гарантією кількості та від­сутності браку.

- Як просувається Ваш бізнес сьогодні?

Нині ми виготовляємо ЗО млн. погонних метрів на рік поліпропіленової тканини, якою можна огор­нути всю планету. На виробництві зайнято майже 300 спеціалістів різного рівня. Компанія має парк вантажних автомобілів, що забезпечує своєчасну та безпечну доставку продукції покупцям.

У зв'язку зі зростаючим попитом ми плануємо будівництво ще двох заводів для виробництва біг-бегів (дуже великих мішків місткістю в 1 тонну). Тільки з відкриттям одного з них з'явиться більше 200 робочих місць.

2013 рік був для нас успішнішим за два попе­редніх. Ми знайшли засіб тимчасової нейтралізації стану жорсткого дефіциту коштів, в який нас заг­нала податкова політика держави в частині адміні­стрування відшкодування ПДВ. Наше підприємство експортно-орієнтоване, тому сплачений поста­чальникам ПДВ перевищує наші власні податкові зобов'язання. За законом суми такого перевищен­ня повинні бути повернуті платнику податків на підставі даних податкової декларації. Але в нашій країні, в умовах фіскального регулювання в галузі податкової політики, таке відшкодування давно має корумпований характер і недоступне для платни­ків податків у робочому режимі. Введені з 1 січня 2011 року правила автоматичного відшкодування ПДВ за своєю суттю не мають взагалі зв'язку зі зміс­том самого ПДВ і є неприйнятними в нинішніх умо­вах реальної господарської діяльності.

Таким чином, відшкодування ПДВ у реальному часі є нездійсненою мрією для абсолютної більшості сумлінних платників податків - експортерів. Проте, рік ми закінчили з максимально можливою продук­тивністю.

- У 2011 році Ви подали на розгляд губернатора концепцію формування бездефіцитного регіону в умо­вах Херсонської області. Розкажіть детальніше, в чому полягає Ваша пропозиція?

За роки своєї діяльності компанія сплатила податку на прибуток 1158,0 тис. грн., ПДВ у скла­ді ціни придбання - 166773,0 тис. грн., заробітної плати та пов'язаних платежів - 36166,0 тис. грн., відсотків за кредит фінансовим установам - 40221,0 тис. грн.

Зауважую, що відсотки за кредит - це неотриманий прибуток компанії. Із них держава також отримала би від нашої компанії податок на прибу­ток, якщо б була зацікавлена у комфортному кре­дитуванні бізнесу та раціональному використанні бюджетних коштів у вигляді позик різного типу для бізнесу.
Сплативши все вищезазначене, підприємство і його люди постійно живуть в умовах дефіциту бюджету в країні, в умовах неможливості реалізації в державі жодних повноцінних інвестиційних, еко­номічних, соціальних та інших програм. Мене осо­бисто це пригнічує і заохочує до міркувань і розду­мів як розірвати це коло.
Так з'явилася концепція бездефіцитного регіону.
Зупинюся на двох її напрямках, які можуть бути здійснені шляхом оптимізації засобів адмініструван­ня.
Ми пропонували створити регіональний банк, який за рахунок емісійних коштів Національного банку України має здійснювати комфортне кредиту­вання бізнесу в національній валюті та заміщення існуючих валютних кредитів під ставку, що нині діє для іноземних кредитів. Підприємства Херсонщи­ни сплачували б таким чином відсотки по ресурсах не комерційним іноземним банкам, а цьому засно­ваному обласною владою банку. Місцевий бюджет отримував би додатковий дохід, а підприємства економили б близько 15% витрат і могли б спрямо­вувати ці кошти або на удосконалення умов своєї
діяльності, або…Реалізація нашої пропозиції дала б можливість збільшити надходження до обласного бюджету - у вигляді відсотків за кредити та до дер­жавного - у вигляді податків від підприємницької діяльності, яка за таких умов була б застрахована від збитковості у разі збільшення валютних курсів і мала б менше відсоткове навантаження.

Податкове законодавство в Україні є одним із комфортних в Європі. Всі наші податкові незруч­ності пов'язані з недосконалим і корумпованим ад­мініструванням. Для вирішення вічної проблеми за­конного автоматичного відшкодування податку на додану вартість ми запропонували створити систему СПД-рахунків у казначействі. На них буде облікову­ватися рух коштів ПДВ між учасниками комерційної діяльності.         
Наші ідеї знаходять усе більше й більше прихиль­ників. Ми впевнені, що їх здійснення покращить умови господарювання і життя в країні.
Тому ми живемо майбутнім.

Виставки в Україні

Анонси

2021

Програма німецько-української кооперації “Fit for Partnership with Germany”. Приєднуйтеся!