«Інноваційні вітчизняні сорти пшениці
селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України
для виробництва зерна на зрошуваних землях Півдня України»

01/16 

   

1. Виконавець

Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.

2. Характеристика інноваційної продукції

    Інноваційною продукцією проекту є насіння нових вітчизняних сортів озимої пшениці селекції ІЗЗ НААН України («Овідій», «Кохана», «Благо», «Марія», «Андромеда») для виробництва зерна на зрошуваних землях Півдня України, стійких до біотичних і абіотичних факторів та адаптованих до природних ґрунтово-кліматичних і агроекологічних умов Півдня України, з високими показниками якості зерна.
Переваги інноваційної продукції:

• сорти інтенсивного типу, чутливі до високого рівня агротехніки, зрошення, урожайний потенціал, який реалізується при зрошенні – 8,5-10,5 т/га, якість зерна сильної і цінної пшениці;
• зменшена собівартість, обумовлена скороченням енерговитрат, завдяки більш збалансованому використанню агротехнічних факторів продуктивності;
• налагодження системи насінництва нових сортів дасть можливість задовольнити потреби виробників в якісному насінні пшениці;
• нові сорти перевищують існуючі в Україні аналоги (стандарти) за урожайністю, стійкістю до біотичних і абіотичних факторів, якістю зерна;
• нові сорти створені методом синтетичної селекції (методами гібридизації з наступним індивідуальним добором із гібридної популяції F3) без залучення ГМО-компонентів. Їх вирощують за технологією, яка відповідає вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів щодо допустимого негативного впливу на навколишнє середовище.

Уперше для виробництва зерна на зрошуваних землях Півдня України розроблена науково-обґрунтована модель високопродуктивного сорту пшениці, створені нові перспективні сорти, конкурентоспроможні, здатні забезпечити одержання сталих урожаїв високоякісного зерна в посушливих умовах степової зони Півдня України.
Нові сорти пшениці перевищують існуючі в Україні вітчизняні і закордонні аналоги за окремими показниками, а саме: за урожайністю, стійкістю до абіотичних і біотичних факторів, показниками якості зерна (табл.); захищені патентами на сорти рослин, свідоцтвами про державну реєстрацію.

Урожайність сортів озимої пшениці в екологічному випробуванні
Інституту зрошуваного землеробства НААН України

Урожайність сортів пшениці м'якої озимої
на ДСС у різних зонах України (т/га)

Результати державного сортовипробування свідчать, що сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України здатні формувати урожайність на рівні 9,0-10,0 т/га. Це підтверджується даними Інституту експертизи сортів рослин України. Так, у 2009 р. сорт Овідій показав на Миргородській ДСС урожайність 9,85 т/га, на Вінницькому ДЦЕСР – 9,22 т/га, на Маньківській ДСС – 9,09 т/га, сорт Кохана на Кіровоградській ДСС – 9,50 т/га, на Вінницькому ДЦЕСР – 9,42 т/га і на Хмельницькому ДЦЕСР – 9,58 т/га, Маньківській ДСС – 9,43 т/га, сорт Благо – на Вінницькому ДЦЕСР – 9,02 т/га. У 2011 р. найвища урожайність отримана по сорту Марія на Вінницькому ДЦЕСР – 9,41 т/га, по сорту Благо на Вінницькому ДЦЕСР – 9,04 т/га.

Якість зерна сортів пшениці м'якої озимої. (x, 2010-2011 рр.)

Результати аналізів свідчать, що якість зерна у новостворених сортів за окремими показниками відповідає вимогам сильних і цінних пшениць. Зокрема, всі генотипи формують зерно з якістю клейковини І групи. Натомість порівняно невисокий вміст білка – 8,8-11,5%. Причина цього – недостатнє азотне живлення. Попередні дослідження показали, що для новостворених сортів інтенсивного типу при вирощуванні на зрошуваних землях з метою отримання урожаю 8,5-10,0 т/га необхідно вносити N120-150P90. Тільки за таких умов вміст білка можна підвищити до 13,5-14,5%. Фактично ж вносилося на протязі останніх 15 років по 2 ц аміачної селітри на гектар, що еквівалентно дозі азоту – N70. Фосфорні добрива за відсутності фінансування взагалі не вносилися.

Озима тверда пшениця, як культура, займає невеликі площі. Існує думка, що вона поступається за урожайністю озимій м'якій пшениці. Але це – помилкова оцінка, яка наносить великої шкоди нашому сільськогосподарському і переробному виробництву. Адже для задоволення потреб макаронної промисловості приходиться завозити зерно твердої пшениці із інших країн. Це ставить нашу країну в економічну залежність від інших, це перше. По-друге, дуже часто нам завозять зерно з низькою якістю. По-третє, разом із зерном в нашу країну завозяться різні фітопатогени, від яких немає генетичного захисту у наших сортів.
Таким чином, в Україні, у тому числі й у Херсонській області існують проблеми з виробництвом і використанням зерна озимої твердої пшениці, але їх можна вирішити через інтенсивне розмноження сортів вітчизняної селекції з використанням селекційних досягнень і технології вирощування озимої твердої пшениці, які є надбанням Інституту зрошуваного землеробства НААН України.
Новий сорт пшениці твердої озимої Андромеда короткостебловий, висота рослин у середньому 78 см. Характеризується середньою зимостійкістю. Посухостійкість висока. Стійкість до вилягання (5,0 балів) та поширених на Півдні України збудників хвороб (%): борошнистої роси ураженість 5,5, бурої іржі 7,5, кореневих гнилей 2,5, септоріозу 12,0, твердої та летючої сажки 0,0%, фузаріозу колосу 0,0%.
Урожайність сорту в умовах зрошення у середньому – 6,1 т/га, без поливів – 4,6 т/га. Перевищення над стандартом – 0,45-0,60 т/га.Якість зерна сорту: володіє високими макаронними якостями – середній бал 4,4. Вміст білка у зерні 13,8-16,0%, клейковини – 28,0-32,5%.Запропоновані зони вирощування: Степ і Лісостеп України.
В Інституті розроблені елементи сортової агротехніки озимої твердої пшениці. Дотримання їх в умовах зрошення забезпечує урожайність в умовах зрошення 6,8-7,2 т/га, на неполивних ділянках 4,5-5,2 т/га. Організовано первинне насінництво.

Суть роботи. В Інституті зрошуваного землеробства НААН України виконується державна програма створення сортів озимої пшениці для зрошуваного землеробства. Селекціонери Інституту під керівництвом А.П.Орлюка вперше в Україні, починаючи з 1968 року, працювали над проблемою створення сортів пшениці для умов зрошення. В результаті у різні роки були створені і районовані сорти озимої пшениці м'якої: Херсонська 153, Мрія Херсона, Херсонська 86, Херсонська остиста, Находка 4, Херсонська безоста (2002 р.), Херсонська 99 (2005 р.), Овідій (2010 р.), Кохана (2010 р.), Благо (2012 р.), Марія (2013 р.), Конка (2014 р.), і твердої: Дніпряна (2000 р.), Кассіопея (2008 р.), Андромеда (2013 р.), їх урожайний потенціал на зрошенні – 8,5-10,5 т/га, на неполивних землях – 6,0-7,5 т/га, якість зерна сильної і цінної пшениці. Вони володіють адаптивною здатністю і в умовах без зрошення. Розроблені принципи і методи селекційної роботи у південному регіоні України – у зоні ризикованого землеробства, де урожайний потенціал сортів може бути реалізований на високому рівні лише за умов зрошення і завдяки наявності у генотипів генетичних механізмів стійкості до біотичних та абіотичних факторів довкілля в період вегетації рослин.

Використання наявних і створення нових сортів,що відповідають таким вимогам, за дотримання технології вирощування дозволяє отримувати гарантовано сталі урожаї якісного зерна у південному регіоні.

Ступінь новизни. Уперше для виробництва зерна на зрошуваних землях Півдня України розроблена науково обґрунтована модель високопродуктивного сорту пшениці, створені нові перспективні сорти, конкурентоспроможні, здатні забезпечити одержання сталих урожаїв високоякісного зерна в посушливих умовах степової зони Півдня України.

Загальнодержавне значення розробки. Головним результатом трансферу інноваційної розробки і її реалізації буде виробництво і використання високоякісного сортового насіння пшениці. Це дозволить підвищити урожайність культури та стабільно нарощувати валові збори зерна і забезпечити продовольчу і частково енергетичну безпеку України.

Значимість одержаних результатів у порівнянні з кращими вітчизняними та світовими аналогами – дану проблему в Україні крім Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України та мережі його дослідних станцій ніхто не розробляв. Що стосується зарубіжних аналогів, то рівень науково-методичного і зонального опрацювання вітчизняна розробка має значно вищий, забезпечуючи при цьому можливість збільшення виробництва зерна в умовах Південного степу на 20-40%.

3. Відповідність пріоритетним напрямам інноваційної діяльності

Інноваційний проект вирішує ряд комплексних проблем виробництва насіння нових сортів озимої пшениці для зрошення в умовах південного степу, зокрема, щодо налагодження системи насінництва нових сортів інтенсивного типу, сортозаміни імпортного насіння на українському ринку насінням вітчизняних сортів, адаптованих до природних ґрунтово-кліматичних умов Півдня України.

4. Основні виробничі показники за період реалізації інноваційного проекту:  загальний обсяг виробництва (у вартісних і натуральних показниках), 2,0 т оригінального насіння вартістю 30 тис. грн. при площі посіву 10 га за 1 рік на території Інституту зрошуваного землеробства.

5. Оцінка ринків збуту та стратегія маркетингу

Передбачається реалізація в Україні інноваційного продукту (насіння озимої пшениці) як виробу, а такожнадання права на використання об'єктів інтелектуальної власності (сортів озимої пшениці) через ліцензійні договори.

Потенційні покупці – господарства усіх форм власності, які займаються вирощуванням зернових культур.

Сорти адаптовані до агроекологічних умов південного регіону України (Степ, Лісостеп), країн близького (Молдови, Росії) і дальнього зарубіжжя (східної частини Європи, Туреччини), які мають подібні кліматичні умови.

Стратегія маркетингу буде спрямована на поширення насіння нових високопродуктивних сортів, які мають переваги над існуючими у виробництві, створення ефективної реклами у просуванні інноваційної продукції з акцентом на її конкурентоздатність.

Організація реклами. Для широкого залучення потенційних покупців інноваційної продукції і популяризації результатів науково-технічних досліджень (нових сортів пшениці) передбачається участь у виставках, науково-практичних конференціях, а також публікації у спеціалізованих масових виданнях та через Інтернет (представлення на сайтах Інституту, Торгово-промислової палати, тощо).

6. Сервіс і гарантії.

Виконавець проекту гарантує наукове супроводження продукту шляхом підписання договорів НТП та ліцензійних договорів.

Якість продукту, що реалізується, буде підкріплена відповідними документами (сертифікат на насіння, карантинний сертифікат).

7. Фінансово-економічні показники:

Загальна вартість проекту – всього 3,0 млн грн., у тому числі:

• проведення наукових досліджень – 0,5 млн грн.
• покращення стану матеріально-технічної бази – 1,5 млн грн.
• підготовка дослідного виробництва і створення дослідно-виробничих полігонів інноваційного продукту – 0,5 млн грн.
• широке виробниче впровадження – 0,3 млн грн.
• інше – 0,2 млн грн.

Плановий обсяг виробництва – 2,0 т оригінального насіння за 1 рік. Загальний обсяг виробництва насіння еліти складатиме 350 тис. т на рік (50 тис. га по 7 т/га) загальною вартістю насіннєвого матеріалу 1,225 млн грн.

Продукція конкурентоспроможна на вітчизняному і закордонному ринках.

Прогноз фінансових результатів при зрошенні        (тис. грн.)

Прогноз фінансових результатів без зрошення*               (тис. грн.)

*)Загальний обсяг виробництва насіння еліти складатиме 250 тис. т на рік (50 тис. га по
5 т/га) загальною вартістю насіннєвого матеріалу 875 тис. грн.

Термін окупності проекту: 4-5 років.

Джерела фінансування проекту: кошти інвесторів.

План виконання робіт за проектом.

Інформація про кількість та кваліфікацію спеціалістів у сфері інноваційної діяльності: 4 наукових співробітника (у т.ч. 2 кандидата с.-г.наук), 3 лаборанта, всього 7.     Додаткова потреба: 5 робочих місць.

Постачання матеріалів, устаткування та ін. по імпорту для виконання проекту та організації виробництва з розрахунком їх потреби. Планується використання переважно вітчизняного обладнання та устаткування, при необхідності постачання по імпорту буде здійснюватися через дистриб'юторів закордонних фірм.

Розрахунок потреби в персоналі та заробітній платі (тис. грн.)

8. Інші види ефектів:

• Відновлення зрошувальних систем сполучається з поширенням інноваційних сортів, призначених саме для зрошуваного землеробства.
• Запобігання неконтрольованого розповсюдження насіння невизначених сортів з ГМО-компонентами.
• Підтримка вітчизняного виробника (підвищення урожайності і валових зборів зерна за рахунок генетичного потенціалу нових сортів, підвищення експортного потенціалу держави на зерновому ринку).
• Розвиток вітчизняної селекції і насінництва.
• Впровадження у виробництво високоврожайних і високоякісних сортів озимої пшениці.
• Налагодження внутрішнього ринку насіння, вихід на зовнішній ринок.

9. Інноваційні характеристики проекту.

Забезпечення господарств усіх форм власності, що займаються вирощуванням зернових культур на Півдні України, високоякісним насінням озимої пшениці сортів селекції ІЗЗ НААНУ.

Інноваційний проект відповідає Закону України «Про пріоритетні   напрями інноваційної діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. Стаття 8, частина 5. Високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості.

Даний проект сприятиме вирішенню проблем галузевого характеру– розвитку зерновиробництва на Півдні України, налагодженню системи насінництва нових сортів озимої пшениці вітчизняної селекції.

Основні технічні параметри: нові сорти інтенсивного типу, чутливі до високого рівня агротехніки, зрошення, мають урожайний потенціал на зрошенні – 8,5-10,5 т/га, на неполивних землях – 6,0-7,5 т/га, якість зерна сильної і цінної пшениці, володіють адаптивною здатністю.

Проект сприятиме зміцненню зв'язків між наукою і виробництвом, оскільки вироблене в достатній кількості насіння пшениці сортів власної селекції ІЗЗ НААНУ надасть можливість частково задовольнити попит виробників продукції в якісному насінні.

Масштаб проекту:  загальнодержавний.

Головним результатом трансферу інноваційної розробки і її реалізації має бути виробництво і використання високоякісного сортового насіння пшениці. Це дозволить підвищити урожайність культури та стабільно нарощувати валові збори зерна і забезпечити продовольчу і енергетичну безпеку України.

Спрямованість проекту.

Проект спрямований на одержання високоякісного насіння нових сортів пшениці інтенсивного типу селекції ІЗЗ НААН для забезпечення потреб сільгоспвиробників в господарствах усіх форм власності, що приведе до часткового заміщення кількості імпортного насіння на українському ринку.

Під час виконання проекту будуть створені нові робочі місця.

Проект – екологічно безпечний.

Перспективи удосконалення інноваційної продукції.

Подальше удосконалення споживчих властивостей запропонованої продукції (насіння озимої пшениці) можливе за рахунок поліпшення якісних показників насіння в процесі його доробки, а саме за рахунок оновлення збиральної і насіннеочисної техніки. Термін – 3-5 років.

Для розширення виробництва насіння пшениці, крім заявленого виконавця інноваційного проекту (ІЗЗ НААН України), можуть бути залучені інші підприємства (господарства усіх форм власності).

10. Охорона прав інтелектуальної власності

Інноваційний продукт, як результат інтелектуального процесу в правовому відношенні є підвидом інтелектуальної власності, і тому правова охорона інноваційного продукту здійснюється нормами регулювання права на об?єкти інтелектуальної власності. Законодавчою базою є Закони України («Про власність», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»), Цівільний кодекс. Кримінальний кодекс та інші акти законодавства України, що регулюють відносини  права власності, в тому числі інтелектуальної.

Нові сорти озимої пшениці захищені патентами на сорти рослин, свідоцтвами про державну реєстрацію.

Патентна захищеність. Розробка захищена 20 патентами та 8 авторськими свідоцтвами.

Кількість охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності, що отримані в Україні і за кордоном та використані в роботі.  Всі охоронні документи на об’єкти права інтелектуальної власності отримані в Україні – 28 – і є власністю Інституту зрошуваного землеробства НААН України.
Сорт пшениці м'якої озимої Овідій: «Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин», заявка № 05007067 від 27.12.2005 р.; «Патент на сорт рослин» № 09016, дата пріоритету: 27.12.2005 р., дата державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин: 21.07.2009 р.
Сорт пшениці м'якої озимої Кохана: «Патент на сорт рослин» № 09017, дата пріоритету: 27.12.2005 р., дата державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин: 21.07.2009 р.
Сорт пшениці м'якої озимої Благо: «Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин» № 110202, заявка № 07007058 від 20.12.2007 р., «Патент на сорт рослин» № 110407, дата пріоритету: 20.12.2007 р., дата державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин: 10.10.2011 р.
Сорт пшениці м'якої озимої Марія: «Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин» № 130243, заявка № 08007055 від 28.11.2008 р.
Сорт пшениці твердої озимої Андромеда: «Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин» № 130248, заявка № 08008004 від 28.11.2008 р.

Кількість укладених у процесі виконання роботи ліцензійних угод на використання об’єктів права інтелектуальної власності та ноу-хау, тощо.протягом виконання роботи (2008-2013 роки) укладено понад 150 ліцензійних угод, та 1 договір наукового супроводження завершених розробок з господарськими формуваннями Херсонської, Миколаївської, Кіровоградської, Черкаської, Вінницької, Запорізької, Дніпропетровської, Луганської, Донецької областей та АР Крим.

11. Аналіз потенційних ризиків проекту

Основні фактори ризику, які зустрічаються найчастіше і можуть впливати на кінцеві результати бізнес-пропозиції є:

• виробничі ризики: підвищення поточних витрат, зрив графіку поставок сировини, матеріалів, технологічного устаткування, паливно-енергетичних ресурсів, нестача трудових ресурсів, зміна умов транспортування.
• екологічні ризики: вплив несприятливих кліматичних змін на урожайність культури і якість насіння (зерна) пшениці.
• ринкові ризики: зміна попиту на продукцію, втрата позицій на ринку, зміна якісних ознак продукції, поява конкуруючої продукції, несвоєчасність виходу на ринок.
• економічна та фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція, тощо).

Конкретні заходи, які дозволять зовсім позбутись, або значно зменшити негативний вплив кожного фактору ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту розвитку підприємства.

Основними заходами, які дозволять зовсім позбутись, або значно зменшити негативний вплив кожного фактору ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту, вважаємо укладання договорів із страховою компанією.
Значно зменшити негативний вплив екологічного фактору ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту можуть біологічні і господарсько-цінні ознаки і особливості запропонованих сортів.