Український експорт протягом останніх років переживає складні часи.

Ми втратили найбільший ринок збуту та виробничі потужності для традиційного експорту, кон'юнктура світового ринку також була несприятливою. У зв'язку з цими та іншими факторами обсяги українського експорту значно скорочувалися.

Проте останні показники вже дають надію на швидке відновлення української торгівлі та позитивні результати за підсумками року.

Так, за підсумками чотирьох місяців 2016 року експорт товарів у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 13,9% і склав $10,8 млрд. Проте у порівнянні з січнем поточного року відбулося суттєве уповільнення темпів падіння експорту (у січні цей показник становив 31,9%).

У структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція АПК та харчової промисловості (42,2%), металургії (22,2%) та машинобудування (12,4%).

Позитивним моментом стало те, що у квітні як фізичні, так і вартісні показники експорту перевищили рівень квітня минулого року.

Експорт товарів у вартісному вимірі зріс на 0,5% (або на $14,9 млн.), а у фізичному – на 5,6%.

Чим це викликане? Пожвавлення попиту у квітні 2016 року (відносно березня) зумовлено ціновою кон’юнктурою на окремих зовнішніх товарних ринках.

Так, у квітні поточного року у порівнянні з попереднім місяцем зросли фізичні обсяги експорту мінеральних продуктів (на 426,3 тис. тонн або на 9,0%), металургійної продукції (на 37,9 тис. тонн або на 1,8%), продукції машинобудування (на 17,5 тис. тонн або на 32,5%) та різних промислових товарів (на 9,4 тис. тонн або на 11,2%).

Слід відзначити, що мінеральні продукти зросли шляхом збільшення фізичних обсягів експортних постачання гальки, гравію, щебеню (на 279,6 тис. тонн) і руди та концентратів залізних (на 141,4 тис. тонн), що складає понад 90% зростання експорту продукції галузі.

Поліпшення у квітні у порівнянні з березнем цінової кон’юнктури ілюструє зростання світових цін, у середньому, на кукурудзу – на 2,3%, соєві боби – на 12,0%, ріпак – на 1,2%, залізорудні окатиші – на 12,9%, передільний чавун – на 16,4%, сляби – на 4,8%, гарячекатаний рулон – на 12,2% та холоднокатаний – на 6,7%.

Як наслідок, у квітні у порівнянні з березнем вартість експорту мінеральних продуктів зросла на $52,8 млн. (на 27,8%), продукції металургії – на $36 млн. (на 5,5%), різних промислових товарів – на $16,0 млн. (на 17,2%) та продукції машинобудування – на $8,6 млн. (на 2,2%).

Позитивна цінова кон'юнктура дозволила нам отримати приріст вартості експорту агропромислової продукції на $6,8 млн. (на 1,3%) – і це попри зниження у квітні фізичних обсягів експорту продукції АПК та харчової промисловості на 5,2 тис. тонн!

Що далі?

При збереженні такої тенденції разом із продовженням підвищення цін на світовому ринку, яке почало спостерігатися наприкінці березня, можна очікувати за підсумками року зростання показника експорту товарів.

З огляду на географію вітчизняного експорту, основним торговельним партнером України в експорті товарів за 4 місяці 2016 року залишався  Європейський Союз (39,9%), при цьому частка Росії зменшилась до 8,5% (у квітні 2015 року доля РФ складала 11,8%).

Особливо слід відзначити, що вперше після 2014 року експорт товарів до країн ЄС продемонстрував позитивну динаміку.

Так, обсяг українського експорту товарів до країн ЄС за підсумками 4 місяців 2016 року відносно аналогічного періоду 2015 року зріс на 0,7% (на $29 млн).

В експорті товарів до країн ЄС спостерігалося зростання обсягів по переважній більшості галузей, за винятком продукції металургійного комплексу, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості.

За 4 місяці 2016 року найбільше зросло постачання до ЄС продукції АПК та харчової промисловості (на $233 млн.), деревини та паперу (на $51,6 млн.), різних промислових товарів (на $41,4 млн.), продукції легкої промисловості (на $30,9 млн.) та машинобудування (на $27,5 млн.).

Серед причин, які призвели до утворення позитивної динаміки розвитку показника експорту товарів до країн ЄС, є, по-перше, дія вже протягом двох років режиму вільної торгівлі при експорті до ЄС.

По-друге, скорочення бар'єрів для торгівлі (наприклад, отримання Україною дозволів на постачання до ЄС продукції тваринництва, зокрема молокопродукції).

По-третє, наявність російського ембарго на продукцію АПК і харчової промисловості та інших обмежень вимагало від вітчизняних виробників шукати нові ринки збуту і, перш за все, забезпечити свою постійну присутність на ринках ЄС.

А отже, за умови збереження вищенаведених тенденцій український експорт до ЄС зростатиме.

Можна очікувати, що це призведе до збільшення обсягів експорту за результатами 2016 року. Саме це і є метою та основною причиною європейської інтеграції України. Ми потребуємо ринку ЄС, а він потребує нас.

Звісно, перед нами постають виклики, але в довгостроковій перспективі євроінтеграція та вільна торгівля з Європою – це стабільний ринок збуту у 500 млн., зростання експорту та інвестицій, підвищення рівня якості продукції, технологій та умов праці та стійкий економічний розвиток.

Джерело інформації: Європейська правда –

http://www.eurointegration.com.ua/experts/2016/07/1/7051416/